Акціонери компанії «Креатив»: майбутнє компанії для нас важливіше, ніж її минуле.

На сьогоднішній день саме в цьому головне питання. За відповідями ми звернулися до керуючого акціонеру компанії Рисбеку Токтомушеву. Навіщо Ви купили бізнес з такими великими боргами? Адже виходить, що Ви купили компанію з негативним капіталом. Після покупки ми зробили стандартні речі: вкачали поточну ліквідність, зрізали витрати і запустили виробництво. Далі ми маємо намір робити не менше стандартні речі: реструктуризувати борги, вкачати робочий капітал і стабілізувати позиції компанії на ринку. А потім, через кілька років, ми збираємося продати компанію профільному інвесторові, що теж цілком стандартно. Ось навіщо ми купили цей бізнес. Так, борги великі і реструктуризація чекає складна. Скільки Креатив винен банкам? Банкам компанія винна близько 660 млн. дол. США. З цього обсягу боргів близько 125 млн. доларів США повинні перейти до колишнім власникам Креативу (сім'я Березкіних). Решта 535 млн. доларів США нам належить реструктуризувати. Ви вважаєте реальним реструктуризувати такий величезний борг? А яка альтернатива? Банкрутство? Які б втрати не понесли банки при реструктуризації, у разі банкрутства вони втратять ще більше. А банків взагалі нічого не отримає. Згоден, що борг великий. Більше того, борг непропорційно великий. І на ситуацію потрібно дивитися, в тому числі, в контексті історії виникнення такого непропорційно великого боргу. Хочу зробити акцент саме на непропорційності розміру боргу реальної прибутковості компанії. Що Ви маєте на увазі під непропорційністю? Маю на увазі, що банки видали компанії набагато більше грошей, ніж компанія була в змозі коли-небудь віддати. Говорячи просто, не без участі банків успішна виробнича компанія переродилася в кредитну піраміду, яка може жити тільки за рахунок постійних нових кредитів. Моя особиста думка така, що Креатив був кредитної пірамідою вже кілька років. Кілька років тому Креатив переродився з виробничої компанії у фінансову піраміду. Нам продовжувати кредитну піраміду ніякого резону немає. Нам потрібен звичайний виробничий бізнес. Тому ми починаємо болючий процес перетворення компанії з кредитної піраміди назад в нормальний виробничий бізнес. Ви кажете, що виробнича компанія перетворилася на кредитну піраміду. А як так вийшло? Нормальна компанія бере такий кредит, який може обслужити і потім віддати за рахунок свого доходу. Компанія-піраміда це зовсім інша бізнес модель. Компанія-піраміда живе не тільки і не стільки за рахунок свого профільного доходу, скільки за рахунок банківських кредитів. Профільний доход використовується для виправдання отримання нових кредитів. Причому, за законами жанру, дохід, звичайно ж, завищується. І кредити компанія-піраміда обслуговує і віддає не стільки за рахунок доходу, скільки за рахунок нових кредитів. Чому з'являються компанії-піраміди? Напевно, тому, що власники і менеджери компанії хочуть отримувати більше грошей, а банки хочуть більше грошей видавати в кредит. Взагалі це досить поширене явище. І банкіри, і позичальники відриваються від реальності. Банкіри кредитують компанію-піраміду у відриві від її реальної прибутковості. Піраміди ґрунтуються на ілюзорному сприйнятті фінансових подій. У позичальника ріка кредитних грошей створює ілюзію успішного бізнесу. У банкіра ріка процентних платежів створює ілюзію успішного кредитування. Начебто всі задоволені. Але рано чи пізно кредитна піраміда вичерпує себе, тобто падає. Коли на Ваш погляд Креатив став кредитної пірамідою? Думаю, що до 2011-12 року Креатив був нормальною компанією. Але судячи з внутрішньої фінансової документації, останні два роки Креатив був відвертою кредитної пірамідою. До речі, не думаю, що це було великим секретом для банків. У банкірів була вся інформація, щоб розуміти, з чим вони мають справу насправді. Хоча це моя особиста думка, яке банківські кредитори Креативу можуть не поділяти. Але борги все одно доведеться віддавати ... Ми не говоримо що боргів немає. Але ми говоримо про те, що при реструктуризації слід враховувати, що банкіри кредитували кредитну піраміду і вони повинні були це розуміти. Розумієте, банкіри на Креативі, як би влаштували для себе казино і грали там кілька років. Тепер, коли казино закрилося, банкіри вимагають виграш. Але в казино буває і програш. Моя думка така, що якщо банкіри видавали високоризиковані кредити, то не потрібно дивуватися і обурюватися коли банкам пропонують ці кредити реструктуризувати. Тим більше, що деякі з виданих кредитів у мене як у колишнього банкіра викликають, принаймні, здивування. Я розумію, що банкіри хотіли більше кредитувати і більше заробляти. Але коли кредити видаються без урахування реальної прибутковості компанії та / або без застав, то неминучим результатом такого безтурботного кредитування завжди є та чи інша форма реструктуризації. Така реальність. На що Креатив витрачав отримані кредитні ресурси? На будівництво виробничих потужностей, на оборотку, на обслуговування інших кредитів. Доля частини грошей нам поки незрозуміла. Розбираємося. Ви говорили про завищення реального доходу Креативу. Наскільки суттєвими були спотворення? За моїми оцінками показник EBIDTA завищували регулярно і часом більш ніж у два рази. Також спотворювався цілий ряд інших показників, таких як обсяг запасів сировини і продукції, дебіторка і кредиторка. Говорячи просто, історична фінансова звітність Креативу за кілька останніх періодів була «мальована». І це підтвердили наші аудитори. За нашою заявою вже відкрито кримінальне провадження у зв'язку з фальсифікацією історичної фінансової звітності, яка подавалася, в тому числі, в банки. До речі, ми розіслали банкам звіти наших аудиторів. Звичайно, у звітах багато неприємних для банкірів речей. Адже там показана реальна картина. І звичайно виникає питання, чому або навіщо банкіри все це часом кредитували піраміду з підмалюваною прибутковістю. На заході махінації з фінансовою звітністю - це серйозне кримінальний злочин. Яка позиція банків? Ми маємо справу з двома основними групами банків: наші держбанки (Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк) та іноземні банки (включаючи банки з іноземним капіталом). Основна сума боргу припадає на держбанки і з ними ми знаходимося в більш-менш конструктивному діалозі. Ми усвідомлюємо, що добитися списання частини боргу у держбанків дуже складно і потрібно працювати більше над іншими інструментами реструктуризації. Тим більше, що у держбанків хороші застави і хороше покриття. З іноземними банками у нас відносини складніше. Ряд іноземних банків почали судові процеси проти Креативу. Але особливість їх становища в тому, що кредити іноземних банків в основному незабезпечені, тобто, без застав. До речі, мушу зазначити, що у випадку з креативом українські держбанки вели набагато більш грамотну кредитну політику ніж банки з іноземним капіталом. На відміну від наших держбанків, банкіри з банків з іноземним капіталом чомусь йшли на вкрай ризиковані речі. Але в кожному разі, нам доведеться домовлятися з усіма. Як Ви вважаєте, які умови реструктуризації Вам вдасться домогтися? Не хочу поки загадувати і прогнозувати. Реструктуризація це спосіб зберегти компанію. Ми хочемо зберегти заводи і виробничий колектив. З нашим приходом в історії компанії період мальованої бухгалтерії і рік кредитних грошей закінчився. Куди поділися ці гроші ми будемо розбиратися. Хто малював фінансову звітність ми теж будемо розбиратися. Зараз не хочу давати ніяких оцінок. Тим більше, що для наc набагато важливіше майбутнє компанії, ніж її минуле.