У гірничодобувній промисловості спостерігається повернення до економічного зростання, при цьому основним визначальним фактором успіху компаній залишається рівень витрат

Середа, 16 червня 2010 —
На початку 2009 року в усьому світі продовжували падати ціни на сировину, проводилися напружені переговори з клієнтами щодо нових контрактних цін і ситуація на ринку залишалася складною. Однак компанії реагували на зміну ринкових умов швидко та рішуче: у зв'язку зі зниженням норми прибутку було реструктуровано заборгованість, закрито деякі рудники та скорочено обсяги виробництва. Згідно даних сьомого випуску щорічного огляду тенденцій у світовій гірничодобувній промисловості «Світова гірничодобувна промисловість. Повернення до економічного зростання» (Mine, Back to the Boom), підготовленого PricewaterhouseCoopers, кінець року, на відміну від першого півріччя, ознаменувався поверненням ринкової капіталізації 40 найбільших гірничодобувних компаній на рівень 2007 року, коли вона була як ніколи високою, і стриманим оптимізмом учасників галузі відносно її перспектив.
Тім Голдсміт, керівник міжнародної практики з надання послуг підприємствам гірничодобувної промисловості PwC, коментує ситуацію так: «Хоча в 2009 році в галузі відбувалося загальне скорочення виручки від продажів, падіння чистого прибутку та зниження грошових потоків, жодна з 40 провідних гірничодобувних компаній не піддалася процедурі банкрутства та на жодній з них не було введено зовнішнє управління в добровільному порядку. Це стало можливим в основному завдяки здатності компаній позбутися надлишкової заборгованості, зміцненню товарних ринків протягом року та позитивному впливу комплексних заходів щодо стимулювання економіки, реалізованих урядами країн в усьому світі. З іншого боку, протягом року не укладалися угоди злиття та поглинання на значні суми, що вказує на потенційно втрачені можливості для тих компаній, які мали у розпорядженні вільні фінансові ресурси. Незважаючи на те, що сума капітальних витрат за останні три роки склала близько 200 млрд дол. США, обсяги виробництва більшості сировинних товарів залишилися на попередньому рівні. Витрати 40 провідних гірничодобувних компаній на пошуково-розвідувальні роботи значно знизилися, тому що, виходячи з характеру цих витрат, рішення щодо їх здійснення приймається на розсуд компанії. Компаніям стає усе складніше поповнювати запаси, і в результаті того, що компанії не спрямовують кошти на пошуково-розвідувальні роботи, постає питання: коли і де будуть відкриті наступні родовища світового класу? Як наслідок, проблеми із пропозицією на ринку залишаться. Додайте до цього характерний для галузі досить високий попит у середньостроковій і довгостроковій перспективі, який забезпечується в основному за рахунок зростання економіки Китаю та інших країн, що розвиваються. Ми твердо впевнені в тому, що в галузі почався наступний етап економічного зростання». Про що думають керівники компаній? Хоча погляди керівників компаній можуть відрізнятися, головним питанням порядку денного для більшості з них залишається стан світової економіки. Наріжним каменем успішної діяльності компаній стане їхня здатність відслідковувати основні показники попиту, особливо в Китаї та на інших ринках, що розвиваються. В сучасних умовах керівники компаній приділяють більшу увагу таким макроекономічним факторам, як курси обміну валют, вартість енергоносіїв і той вплив на процентні ставки, режими оподатковування та світову економіку в цілому, який може здійснити потенційна нестійкість державних бюджетів і виникаючий у зв'язку з цим бюджетний дефіцит. Проте одним з основних факторів, що визначають різницю у вартості продукції, залишаються витрати. Керівники гірничодобувних компаній висловили стурбованість тим, що уряди країн, зіштовхнувшись зі складностями у зв'язку з дефіцитом бюджету, будуть розглядати гірничодобувну галузь як джерело додаткових доходів, одержуваних у результаті збору податків. Уряд Австралії нещодавно оголосив про введення податку на надприбуток від видобутку мінеральних ресурсів, а ще в декількох юрисдикціях було оголошено про підвищення роялті. Останнім часом питання галузі все частіше обговорюються на державному рівні: в основному це питання оподаткування, викиди вуглецю та роль держави як власника надр. Хоча напружена ситуація на ринку праці в цілому трохи пом'якшилася на цей час, у гірничодобувній галузі вона знову починає ускладнюватися, особливо в тих регіонах, де гірничорудні компанії конкурують з іншими добувними компаніями та інфраструктурними проектами в боротьбі за кваліфіковані кадри. Разом з тим поява автоматизованих технологій, що дають можливість дистанційного керування, дозволяє знизити витрати в місцях видобутку та перемістити співробітників у підрозділи, що вимагають менших витрат на їхнє утримання, що було б неможливим ще кілька років тому. Ціни на сировинні товари Протягом першого півріччя 2009 року ціни на метали продовжували знижуватися, продемонструвавши різке зростання у другому півріччі, що також було характерно для більшої частини сировинних товарів. У багатьох випадках тенденція зростання цін на сировинні товари зберігалася до кінця року та навіть у 2010 році. Відновлення цін на мідь виявилося найбільш відчутним: на кінець 2009 року спот-ціна на мідь досягла 7 342 дол. США за тонну. На ринках залізної руди та коксівного вугілля останнім часом відзначається тенденція до укладання короткострокових угод з ініціативи великих гірничодобувних компаній. У результаті 7%-го зростання обсягів виробництва та 12%-го збільшення середньої ціни в 2009 році частка золотодобувних компаній у загальному виторзі галузі зросла з 10% до 14%. Тім Голдсміт заявив: «Після певної перерви майбутнє галузі знову виглядає райдужним. Хоча в короткостроковому періоді зберігається значна нестабільність (результати 2009 року показують, що мав місце спад і, можливо, послідують і інші періоди спаду, наприклад, під впливом поширення кризи державних боргів у Європі), на цьому етапі циклу велике значення будуть мати довгострокові фактори попиту в галузі. Однак необхідно вчитися на минулому досвіді, і організації повинні бути готові до виявлення нових невизначеностей і швидкому реагуванню на них, щоб галузь могла повною мірою скористатися перевагами повернення до економічного зростання». Примітка для редактора: 1. За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтеся до Наталії Блоцької за тел.: +390 44 490 6777, e-mail: natalia.blotskaya@ua.pwc.com. 2. Електронну копію публікації «Світова гірничодобувна промисловість. Повернення до економічного росту» (Mine, Back to the Boom) можна знайти на сайті: http://www.pwc.com/mining 3. Про PricewaterhouseCoopers PricewaterhouseCoopers (www.pwc.com) надає аудиторські послуги, послуги в області бізнес-консультування, оподаткування та права компаніям різних галузей. Наші послуги сприяють формуванню довіри громадськості до компаній-клієнтів і спрямовані на збільшення вартості їхнього бізнесу, а також його цінності для суспільства в цілому. Більше 163 000 співробітників в 151 країні використовують свої знання, багатий досвід і творчий підхід для розробки практичних порад і рішень, що відкривають нові перспективи для бізнесу. * PricewaterhouseCoopers i PwC - це фірми, що входять у глобальну мережу фірм PricewaterhouseCoopers International Limited (PwCIL). Кожна фірма мережі є самостійною юридичною особою і не виступає агентом PwCIL або будь-якої іншої фірми мережі. PwCIL не надає послуги клієнтам. і не може жодним чином зв’язати їх будь-яким зобов’язанням. PwCIL не несе відповідальність за дії або бездіяльність будь-якої фірми мережі, не може контролювати професійні судження іншої фірми і не може жодним чином зв’язати іншу фірму мережі або PwCIL будь-яким зобов’язанням. Жодна з фірм мережі не несе відповідальність за дії або бездіяльність будь-якої фірми мережі, не може контролювати професійні судження іншої фірми і не може жодним чином зв’язати іншу фірму мережі або PwCIL будь-яким зобов’язанням.
Реклама: