Значні масштаби і глибина бідності не будуть подолані лише за умов позитивної економічної динаміки.

Про це заявив доктор економічних наук Анатолій Колот у своїй статті для "Дзеркала тижня".

За словами науковця, думка, що економічне зростання автоматично створює передумови і можливості для розв'язання наявних проблем у царині соціального розвитку, є хибною.

"На заваді формуванню цивілізованої моделі соціального розвитку є міф про те, що соціальна політика має бути похідною від економічної", - відзначає він.

Науковець зауважує, що загальна економізація політики, яка була характерною і великою мірою виправданою в доіндустріальному та індустріальному суспільстві для держави соціального типу вже неприйнятна.

В суспільстві, в якому людина розглядається не лише як чинник, а як головна цінність, економічна політика має розглядатися виключно як складова соціальної політики, а не навпаки, переконаний експерт.

"Тонни, метри, кілометри, обсяги видобування тощо мають бути за структурою, якістю, кількістю такими і тільки такими, як це випливає із соціальних потреб суспільства. Реальність же є такою, що при опрацюванні соціально-економічних рішень на всіх рівнях маємо, як правило, окремо суто економічні і суто соціальні заходи", - констатує експерт.

За його словами, в українському соціумі поширеною залишається думка, що природа соціальної політики пов'язана передусім із тим, що суспільство складається з економічно сильних та економічно слабких індивідів.

"Таке трактування є звуженим, неповним і шкідливим. Це призводить до ототожнення соціальної політики із соціальним захистом або соціальним забезпеченням", - пояснює  Колот.