Іноземних інвесторів відлякують безсистемність, фрагментарність і суперечність державної антикризової політики, а також свавілля, що панує у вітчизняній юридичній системі.

Таку думку висловили банкіри під час засідання Фінансового прес-клубу, організованого за підтримки тижневика "Дзеркало тижня".

За словами старшого банкіра ЄБРР Олександра Павлова, непослідовні рішення, які сьогодні приймаються для подолання проблем фінансового сектора, ведуть до того, що західні інвестори бачать різні сигнали, які виходять від країни з дуже високою частотою.

"Коли ухвалюють закон, а вже через тиждень пропонують його змінити, і при цьому робляться непослідовні заяви різними учасниками ринку чи владою, це, звичайно, дезорієнтує зарубіжних бізнесменів, інвесторів. І при збільшенні кількості таких непослідовних повідомлень із країни нерозуміння того, що в ній відбувається, звісно ж, зростає. Це істотно знижує інвестиційну привабливість ринку", - відзначив він.

Крім того, на думку банкірів, не сприяє іноземним інвестиціям і свавілля, що панує у вітчизняній юридичній системі.

"Те, що інвестори, які працюють у нашій економіці, сьогодні не можуть пройти через бар'єри судових рішень, котрі іноді суперечать і логіці, і законодавству, є, мабуть, чи не головною перешкодою на шляху грошей", - підкреслив голова правління банку "Фінанси та Кредит" Володимир Хливнюк.

На думку банкіра, Україні неможливо вийти з кризи, не змінивши законодавчої та правової бази, не вивчивши думки західних інвесторів, не зрозумівши, що їм необхідно запропонувати на українському ринку.

"На сьогодні ми усвідомлюємо, що є дуже багато ринків із більш стійкою економікою, більш усталеною юридичною системою, із дешевшою робочою силою, із не менш цікавою ресурсною базою. І зрозуміти інвестора, який не йде в Україну, буде дуже й дуже легко", - підкреслив Хливнюк.

За словами банкіра, ставлення інвесторів до держави найбільш чітко демонструє сьогоднішня різниця між ставками комерційного і квазідержавного боргу.

"Один із наших клієнтів залучив на Заході сотні мільйонів доларів під LIBOR+7% річних, у той час як квазідержавний борг залучається набагато дорожче. І це - характеристика ставлення західного інвестора до держави як такої. Цю ситуацію потрібно в корені переломити", - акцентував він.