Валовий зовнішній борг України за січень-березень поточного року скоротився на 3,9%, або 4 млрд. дол., - до 99,2 млрд. дол.

Голова інвестиційного відділу КУА "Бонум Груп" Олександр Спасіченко вважає, що тенденція зниження зовнішньої заборгованості України буде характерною до кінця року.

"На тлі стагнації світового кредитного ринку країна навряд чи зможе "погіршити" показники новими позиками (за винятком запланованих III і IV траншей Міжнародного валютного фонду (МВФ)", - відзначив він.

При цьому, валютні резерви Національного банку (НБУ) продовжують перевищувати короткострокові борги в 1,35 рази, тобто найближчим часом проблем з погашенням виникнути не повинно, наголошує аналітик.

"Зниження зовнішнього боргу України в січні-березні 2009 року на 3,9%, до 99,2 млрд дол. не викликало здивування у більшості економістів. Зменшення заборгованості спостерігається вже два квартали поспіль. Таким чином, песимістичні прогнози щодо можливості "дефолту" нашої держави виглядають все більш примарними", - підкреслює експерт.

Найбільш позитивною частиною статистики Спасіченко вважає зменшення заборгованості української банківської сфери.

"За перші три місяці 2009 року ії зовнішні борги скоротилися на 1,8 млрдю дол. або 4,6%. Це явна ознака оздоровлення фінансової системи країни", - упевнений він.

Представник КУА "Бонум Груп" зазначив, що зменшення відбулося за рахунок погашення найбільш проблемної частини - короткострокових боргів.

"Вони скоротилися відразу на 29%, з чималої суми в 9,3 до більш прийнятних 6,6 млрд. дол. Особливо порадували державні банки, що знизили загальну суму заборгованості більше, ніж на 10%", - говорить експерт.

Крім того, на його думку, важливе значення має зниження боргу державного сектору економіки - на 6,1% (1,2 млрд. дол.).

"На фоні "дефолтних" чуток реструктуризація державою частини гарантованих боргів (хоча в цьому випадку не обійшлося і без "ложки дьогтю" - прострочення виплат на 96 млн. дол.) та своєчасна виплата купона по облігаціях мають потужний психологічний ефект", - додав Спасіченко .

Він також підкреслив, що скорочення зовнішньої заборгованості не повинно трактуватися як самоціль:

"Зараз воно відбувається швидше "мимоволі" через неможливість залучення нових кредитних ресурсів. Тому можливе збільшення суми зовнішнього боргу повинно сприйматися суспільством не як ознака наближення колапсу, а як відновлення довіри до країни інвесторів".