Зарплати у конвертах, сірий імпорт, ФОП: які тіньові схеми у лідерах втрат бюджету

Аналітичні центри оприлюднили нове дослідження тіньової економіки України, яке показує тенденції до зменшення втрат бюджету за окремими схемами, але також вказує на загострення проблем з деякими іншими.

Про це повідомив співавтор дослідження, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

За даними дослідження, втрати бюджету від нелегальної торгівлі та контрафакту знизилися з 46-51 млрд грн минулого року до 35-40 млрд грн на рік. Також спостерігається історично низький рівень витоку прибутків за кордон — потенційні втрати становлять лише 9-11 млрд грн.

Зменшилися й втрати через схему з "формування схемного податкового кредиту" (скрутки), що впали з 16-20 млрд грн до 15-18 млрд грн на рік.

Однак лідерами серед тіньових схем залишаються виплати зарплат "у конвертах", які обходяться бюджету в 115-230 млрд грн на рік, та "сірий" імпорт/контрабанда, втрати від яких зросли до 120-167 млрд грн у 2023 році.

Також до значних схем належать конвертаційні центри, податкові ями та інші подібні методи ухилення від податків, які коштують бюджету 30-60 млрд грн щорічно. Зловживання, пов'язані з ФОП, такі як використання ФОП третьої групи замість найму працівників, призводять до втрат у розмірі 4-10 млрд грн, а заниження оборотів ФОП — ще 7,5-12 млрд грн на рік.

Серед ключових причин цих явищ автори дослідження називають структурні зміни в економіці, наслідки війни, економічну кризу та інші чинники.

Основною рекомендацією для боротьби з тіньовою економікою є завершення судової реформи, перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) та інституційна реформа митної і податкової служб із перенабором співробітників через відкриті конкурси з вирішальним голосом міжнародних фахівців.