Звільнення Кудрицького є тестом на незалежність наглядової ради "Укренерго" – SOE Weekly

Вірогідне звільнення голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького ставить систему корпоративного управління держкомпаній, зокрема спроможності та незалежності наглядових рад, перед серйозним випробуванням.

Про це йдеться у дайджесті аналітиків-консультантів з корпоративного управління SOE Weekly для ЕП.

За даними "ЕП" та інших видань, під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 30 серпня 2024 року щодо ліквідації наслідків останньої російської атаки було ухвалено рішення про звільнення Кудрицького.

За інформацією джерел Forbes Україна, президент Володимир Зеленський на засіданні Ставки сказав, що Кудрицький має написати заяву про звільнення за власним бажанням найближчим часом. У Ставці аргументували це тим, що захисні споруди навколо підстанцій "Укренерго" були незавершеними, що призвело до відключення електроенергії після масованого обстрілу з боку Росії 26 серпня 2024 року

Однак, станом на вечір 30 серпня, Кудрицький такого бажання не виявив, повідомили співрозмовники видання. Таким чином, рішення щодо того, чи звільняти Кудрицького, має прийняти наглядова рада компанії. 

"Якщо вищенаведена інформація відповідає дійсності, то це ставить систему корпоративного управління держкомпаній, зокрема спроможності та незалежності наглядових рад, перед серйозним випробуванням.

Функції держави, як власника та суб’єкта управління "Укренерго" виконує Міністерство енергетики. Якщо міністерство не задоволене результатами роботи "Укренерго" і має відповідні підстави, воно має право звільнити наглядову раду – але не керівника. Керівника ж може звільнити лише наглядова рада. Кудрицького було призначено головою правління у 2020 році, і його п'ятирічний контракт діє до 2025 року", - йдеться у дайджесті.

"Якщо держава доручила компанії будівництво захисних споруд, то міністерство має покласти на наглядову раду відповідальність за забезпечення належного виконання цього завдання.

Якщо ж міністерство вважає, що компанія не впоралася з цим завданням, то воно як акціонер "Укренерго" має ініціювати заміну наглядової ради, яка не змогла забезпечити його виконання. Публічної інформації щодо того, чи піднімалося питання про відставку наглядової ради, немає", - додають аналітики. 

За їх словами, якщо держава вважає, що безпосереднє, ручне управління держпідприємством є більш доцільним у воєнний час, то вона повинна формалізувати це, ініціювавши відповідні законодавчі зміни, які або скасують наглядові ради у таких держкомпаніях, як "Укренерго", або обмежать повноваження цих рад.

"Натомість, нещодавно парламент розширив повноваження наглядових рад держпідприємств, прийнявши у лютому новий закон про корпоративне управління", - зауважили експерти.

Автори дайджесту також зазначили, що об'єкти іншого енергетичного держпідприємства, "Укргідроенерго", також постраждали від російських атак, що призвело до втрати понад 40% його генеруючих потужностей. Ала наразі немає інформації про те, що "Укргідроенерго" або його керівника звинувачували у недостатньому захисті від атак.

Згідно з інформацією на сайті "Укренерго", зараз наглядової рада компанії складається з шести членів: три незалежні члени (Педер Андреасен, Даніель Доббені та Роман Піонковскі) та три представники держави (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк).

"Таким чином, незалежні члени не становлять більшості у наглядовій раді, що не відповідає вимогам закону та статуту "Укренерго". 

Якби склад наглядової ради був повним, включно з четвертим незалежним членом, прийняти рішення про звільнення голови правління було би складніше", - додали експерти.

Читайте детальніше у дайджесті: Тест на незалежність наглядової ради "Укренерго", наймасштабніша атака по енергооб’єктах