Головною проблемою економіки РФ стали проблеми з платежами через санкції

Банки в країнах, що торгують з Росією, дедалі частіше затримують або зривають платежі, остерігаючись вторинних санкцій.

Про це повідомляє Bloomberg.

Через нові обмеження США банки в країнах, що торгують з Росією, дедалі частіше затримують або зривають платежі, остерігаючись вторинних санкцій. Проведення як імпортних, так і експортних транзакцій стає складним або й неможливим.

Проблеми в Індії, пов'язані з виведенням сплачених за нафту грошей, вдалося розв'язати лише частково, а проведення платежів через треті країни коштує дорого, сказала агентству людина, близька до російського уряду.

Угоди з Китаєм у багатьох випадках стали можливими лише через агентів у країнах колишнього СРСР, розповіли агентству топменеджери чотирьох російських компаній – сировинних експортерів.

Під час таких операцій іноземна валюта, включно з юанями, не потрапляє до Росії. Китайські клієнти платять юанями агентам у третіх країнах, а ті перераховують експортерам до Росії рублі, кажуть знайомі з подібними схемами люди. Але й такі угоди, за їхніми словами, пов'язані зі складнощами, оскільки багато країн-посередників мають обмеження на валютні перекази.

Дедалі популярнішими стають розрахунки криптовалютою через Гонконг. Але й тут росіяни змушені користуватися послугами посередників у таких країнах, як Узбекистан чи Казахстан.

Російські компанії навіть намагалися проводити бартерні угоди (вони були популярні в Росії 30 років тому в роки грошового обігу) або валютні свопи з імпортерами.

Проблема у взаєморозрахунках з Китаєм найгостріша через масштаби торгівлі, але з аналогічними труднощами російські компанії стикаються і в Туреччині.

Там, щоправда, ситуація менш плачевна, оскільки лише деякі банки припинили операції з Росією, а торгівля ведеться в основному в рублях. 

Частка турецького експорту в російській валюті зросла з січня до травня на 50%, згідно з турецькою статистикою.

Складнощі в розрахунках з Індією, як і раніше, багато в чому пов'язані з тим, що в неї неконвертована валюта, яку не можна вивести з країни. На рахунках в індійських банках накопичилося 8 млрд дол платежів у рупіях за російську нафту. Хоча ці рупії росіянам пропонується використати для закупівлі індійських товарів та місцевих інвестицій, це не так просто.

Побоюючись санкцій та складнощів із розрахунками, індійський бізнес не горить бажанням нарощувати обороти, і кількість продукції, яку Росія може купити в Індії, не дуже велика. У 2023 році її було придбано лише на 5 млрд дол, тоді як поставлено (насамперед сировини) – на 67,1 млрд дол.

Навіть у країнах Центральної Азії, які особливо у перший рік війни добре заробили на організації паралельного імпорту для Росії, частка відмов у платежах у липні зросла до 30%, а середній термін проведення операцій збільшився на 15%, до двох тижнів. Проблеми почали виникати навіть під час платежів національними валютами.

Нагадаємо:

Візит Володимира Путіна до Китаю минулого місяця допоміг забезпечити обидві країни платіжними альтернативами для обходу санкцій.

Після введення санкцій США Московська біржа фактично перетворилася на "обмінний пункт", де єдиною ключовою валютою став китайський юань.

Китайські покупці скрапленого газу вимагають знижок на вантажі з Росії навіть від компаній, не занесених до санкційних списків.

Китай з 1 липня посилив експортний контроль над продукцією, яка може використовуватися у військовій промисловості РФ та товарах подвійного призначення.

Російська "дочка" китайського Bank of China з 24 червня призупинила всі операції з банками РФ через американські санкції.