Рада підтримала законопроєкти, спрямовані на боротьбу з експортом "чорного" зерна

Верховна Рада на засіданні 21 листопада підтримала в першому читанні законопроєкти №10168-2 та №10169 щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, а саме зерна та олій.

Про це повідомив перший заступник податкового комітету Ради Ярослав Железняк.

За проєкти закону проголосували 231 та 253 народні депутати відповідно.

"Цей законопроект спрямований на боротьбу з "чорним" зерном та неповерненням валютної виручки. До другого читання законопроект буде значно доопрацьований разом з Мінагрополітики", - додав депутат.

Законопроєкти передбачають внесення змін до Податкового та Митного кодексів у частині оподаткування експорту зерна та олії під час воєнного стану.

Так, законопроєктом №10168-2 пропонується скасувати режим експортного забезпечення для здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту відповідних товарів та натомість встановлюється заборона за вказаними операціями:

• зарахування зустрічних вимог;
• використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів; 
• використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Також пропонується уточнити вимоги до реквізитів податкової накладної; собливості реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Метою проєкту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є "мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур)".

Законопроєкт №10169 зобов'язує експортерів вносити інформацію про реквізити відповідної податкової накладної до митної декларації.

Також у ньому пропонується надати повноваження Мінагрополітики встановлювати мінімальні експортні ціни на зерно та олію.

Нагадуємо:

За дев’ять місяців року ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн - понад 20% від загальної кількості.