У G7 обговорять чотири варіанти заборони російських алмазів – ЗМІ

reuters

Країни G7 на цьому тижні обговорять 4 плани заборони російських алмазів на ринках "Великої сімки" з 1 січня - від легкого саморегулювання до суворих заходів щодо імпорту, оголюючи розбіжності, які пояснюють, чому заборону було так важко узгодити протягом більше року.

Про це пише Reuters із посиланням на документи, з яким ознайомилось агентство.

Чотири пропозиції були підготовлені Бельгією, Індією, французькою групою ювелірної промисловості і Всесвітньою алмазною радою і будуть обговорюватися на технічній зустрічі представників G7 19 жовтня, повідомили Reuters посадовці, близькі до переговорів.

"Заборона G7 сильно вдарить по російському експорту алмазів, оскільки на країни G7 - США, Канаду, Японію, Німеччину, Великобританію, Італію і Францію - припадає 70% світового попиту на алмази.

Але це також вдарить і по пропозиції, оскільки Росія є найбільшим у світі виробником алмазної сировини, на частку якого припадає 30% світового попиту", - пише агентство.

Основним завданням зустрічі буде юридично обґрунтоване узгодження визначення простежуваності алмазів, щоб мати можливість визначити, звідки походить каміння.

"Частково причина того, що ми зайшли в глухий кут, полягає в тому, що це непряма заборона - на російські алмази, що надходять до G7 з-за меж Росії. Це більш складно.

Існує напруженість між тим, щоб зберегти імпульс, зробивши спочатку політичну заяву, або ж спочатку потрібно повністю вирішити технічні питання", - сказало одне з джерел, знайомих з ходом дискусії.

"У листопаді нам абсолютно необхідно все прояснити, якщо ми хочемо встигнути до 1 січня", - сказав співрозмовники, додавши, що якщо буде обрана модель, яка вимагатиме державного контролю, то проходження закону займе більше часу.

Досягнення згоди є складним завданням, оскільки деталі заборони G7 можуть покращити або погіршити умови ведення бізнесу для деяких найбільших світових алмазних центрів у Бельгії, Індії чи США, а також їхню частку у світовому ювелірному бізнесі, додає Reuters.

Основні розбіжності між пропозиціями стосуються того, звідки алмази потраплятимуть на ринки G7, як перевірятимуть їхнє походження з Росії, якими будуть наслідки порушення правил.

Індія і Бельгія хочуть, щоб пунктом входу були їхні власні алмазні центри в Мумбаї і Антверпені відповідно, французька група хоче мати кілька пунктів входу, щоб уникнути "вузьких місць", а WDC хоче більш саморегульовану систему. 

Бельгія бачить на кону свою репутацію і хоче переконатися, що російські дорогоцінні камені не потраплять в обіг, а також побоюється, що згодом вона може опинитися в епіцентрі скандалу. Вона вважає, що відстеження і технологічні перевірки необроблених алмазів є дуже важливими і найкраще здійснювати їх у своєму центрі в Антверпені, де вже діють жорсткі вимоги.

Індія побоюється, що в разі прийняття більш жорсткої моделі на її малих і середніх виробників буде покладено значний тягар.

ЄС і G7 розглядають можливість заборони російських алмазів з 2022 року в рамках санкцій проти РФ через її вторгнення в Україну.

Сполучені Штати вже запровадили санкції проти російського державного виробника алмазів "Алроса", але без глобальної заборони це, схоже, мало на неї вплинуло - в першій половині цього року її дохід становив 1,9 млрд дол, а дивіденди - 282 млн дол, пише агентство.

Читайте також: 20 мільярдів для Путіна. Чому західні країни не наважуються на санкції проти російських металів та алмазів

Економычна правда