Україна назвала умови відкликання позову з СОТ до Польщі, Угорщини та Словаччини

Україна може відкликати позов із СОТ, якщо Польща, Угорщина та Словаччина гарантують незастосування обмежувальних заходів до українських товарів у майбутньому.

Це дасть можливість Україні оголосити, що спір вичерпано, заявив заступник міністра економіки і торгівлі - торговий представник України Тарас Качка в ефірі марафону "Єдині новини".

"Лише тоді, коли ми отримаємо ці гарантії, ми формально оголосимо на весь світ, що цей спір вичерпано", - сказав Качка.

Він нагадав, що Україна попереджала про те, що справа закінчиться позовом.

Водночас всі коментарі, які отримувала Україна, були "уникливими, завжди перескакували на іншу тему, але насправді питання залишається відкритим".

"Ані Польща, ані Угорщина, ані Словаччина не мали права запроваджувати односторонні обмеження ні у квітні, ні зараз. Ми попереджали про потенційний позов до квітня і, відповідно, зараз зробили те, про що від самого початку попереджали в разі нового застосування обмежень", - сказав торгпред України.

За його словами, зараз дуже важливо, щоб польська сторона та інші держави, Європейський Союз гарантували, що таких обмежень у майбутньому не буде.

"Вони є протиправними й неадекватними. Хоч би як захищали їх польські колеги, ми ніколи не погодимося на те, що вони прийнятні", - зазначив також торгпред України.

Для України також принципово важливо запустити механізм узгодження та верифікації запропонованого Європейською Комісією механізму контролю експорту українських агротоварів.

"Цю позицію узгодив Європейський Союз та інші країни-члени ЄС, тому український уряд вважає його (механізм, - ред.) прийнятним", - додав Качка.

Качка зазначив, що запропонована схема контролю експорту українського зерна діятиме як формат ліцензій, які видає Міністерство економіки України. Вони стосуватимуться винятково прямого експорту чотирьох товарів - пшениці, ріпаку, кукурудзи, соняшнику - до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії.

Він також висловив переконання, що позови до СОТ не були помилкою з боку України.

"Позови до СОТ, як бачимо з реакції наших партнерів, - це абсолютно доречний і правильний крок, оскільки він окреслив природу нашого обурення. Воно стосується не так збитків для зернового ринку - для нас Польща ніколи не була важливим ринком збуту зернових - як самим фактом запровадження таких національних обмежень", - пояснив торгпред України.

Нагадуємо:

Попри заборону експорту з боку окремих країн-сусідів, Україна має необмежений транзит через ці держави. Крім того, немає жодних обмежень щодо експорту до інших країн-членів ЄС або третіх країн, наприклад Китаю, Єгипту або Туреччини.

19 вересня Україна презентувала робочій групі з експорту українських агротоварів систему контролю експорту зерна до Європейського Союзу.

У результаті консультацій питання вдалося залагодити з румунською та болгарською сторонами. Зокрема, було відпрацьовано двосторонні механізми.

Також вдалося розпочати попередні розмови про прийняття/неприйняття запропонованої схеми роботи з іншими трьома державами, що заборонили експорт української сільгосппродукції.

Зокрема, в середу під час переговорів аграрних міністрів України та Польщі Миколи Сольського і Роберта Телюса відбулося схвалення механізму контролю експорту українського зерна в прифронтові країни, який польська сторона назвала конструктивним.

28 вересня відбудеться спільна зустріч України та п'яти сусідніх держав із Європейською Комісією, де обговорюватимуть наступні кроки щодо співробітництва.

Раніше Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п'яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) із деякими умовами, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.

Ці п'ять східноєвропейських країн - членів ЄС стверджували, що українська агропродукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди їхньому агросектору.

Обмеження було запроваджено 2 травня, вони стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи.

Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина запровадили односторонні заборони, а Болгарія задумалася про квотування імпорту українського соняшнику. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи та шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.

Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.