Скільки коштуватиме економіці неповернення вимушених мігрантів до України - дослідження

Неповернення вимушених мігрантів на Батьківщину коштуватиме Україні $113 млрд недоотриманого ВВП за 10 років (у цінах 2021 року).

Про це йдеться в дослідженні, проведеному ГО EasyBusines та Центром економічного відновлення (ЦЕВ).

На сьогодні від 3,8 до 4,7 млн вимушених мігрантів знаходяться за кордоном (без врахування країн-агресорів). З них працездатного віку - приблизно 1,4 млн.

За розрахунками, в Україну точно повернеться близько третини вимушених мігрантів.

Але з часом бажання вимушених мігрантів повертатись знижується через їхню інтеграцію у країнах-реципієнтах. Все більше українців працевлаштовуються за кордоном, віддають дітей до місцевих шкіл та садочків, проходять професійне навчання, аби знайти там роботу.

При цьому:

• Для вимушених мігрантів головною проблемою є питання безпеки, натомість люди, котрі вже повернулись у рідні регіони, вказують на складні умови у місцях повернення.
• Фактор обмеження на перебування зі сторони країн-реципієнтів стоїть зразу після безпеки за рівнем важливості для переміщених осіб за кордоном.
• Люди із зони бойових дій найбільше готові повертатись з-за кордону у безпечніші регіони, за умови надання допомоги із житлом, працевлаштування і фінансової підтримки.
• Припинення війни, розвиток економіки та відбудова інфраструктури й житла є основними факторами, які сприятимуть поверненню українців додому.

Водночас, навіть якщо більшість мігрантів повернуться, аби зростати з темпом 7% на рік, до 2032 року Україні потрібно залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб робочої сили.

Без ефективної державної політики у сфері повернення мігрантів Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років (у цінах 2021), що також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень.

Це вагома цифра, враховуючи, що у 2022 році падіння ВВП склало, за даними Мінекономіки, 29.2%.

Згідно з дослідженням EasyBusiness, будувати політику повернення вимушених мігрантів потрібно за трьома напрямками:

• Аналітично-комунікаційна робота має стати фундаментом в процесі добровільного повернення вимушених мігрантів. Україні потрібно співпрацювати з іншими країнами та вже зараз встановити ефективний зв’язок з мігрантами, аби реалізувати власні інтереси з повернення громадян.
• Другий напрям роботи, який може відбуватися паралельно з першим, – забезпечення базових потреб. Тобто вже сьогодні відбувається відбудова житла та інфраструктури, уряд працює над розвитком ринку праці.
• Третій напрям – впровадження заохочувальних стимулів.

4 березня 2022 року ЄС привело в дію Директиву 2001/55/ЕС, яка передбачає надання тимчасового захисту українським мігрантам строком максимум на 3 роки. При закінченні тимчасового захисту перед ЄС постане питання подальшого повернення або ж інтеграції мігрантів.

Беручи до уваги кваліфікацію та середній вік українських вимушених мігрантів, краще ставлення до них в порівнянні з, наприклад, сирійськими, доцільно припустити зацікавленість країн ЄС в інтеграції мігрантів після закінчення тимчасового захисту.

Тож, як зазначається в дослідженні, в інтересах України встановити прямий діалог з ЄС щодо питання добровільного повернення мігрантів.

Нагадуємо:

З початку великої війни європейські країни виділили на прихисток для українців вже понад 43 млрд євро. Ці витрати ЄС співставні з річними видатками бюджету України.

З 24 лютого 2022 року по 3 січня 2023 року в Європі для тимчасового захисту зареєструвалося 7,915 млн осіб.

Згідно даних УВКБ ООН, станом на червень 2023 року кількість біженців з України, зареєстрованих у світі складала 6,341 млн осіб.