У НБУ частково спростовують, що банки збиратимуть інформацію про безготівкові платежі в інтернеті
Інформація про те, з 5 червня банки щопонеділка надсилатимуть до Нацбанку інформацію за тиждень про карткові операції в Інтернеті всіх своїх клієнтів, не відповідає дійсності.
Про це йдеться в повідомленні НБУ, яке розміщене в офіційному Телеграм-каналі Регулятора.
Наголошується, що лист НБУ (№ 25-0005/38228), який викликав резонанс у ЗМІ, взагалі не стосується фізичних осіб. Тим більше дані, які Нацбанк отримуватиме від банків, не стосуються збору інформації та персональних даних фізичних осіб.
"Інформація про те, що Національний банк збиратиме дані про всі платежі фізичних осіб, не відповідає дійсності", - наголошується в повідомленні.
Як зазначають в Нацбанку, у листі йдеться виключно про суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції.
Це ж в коментарі ЕП підтвердив прессекретар "Приватбанку" Олег Серга.
"Запит стосується виключно обсягів операцій з переказу коштів, здійснених на підставі договорів, укладених між банком та клієнтами, наприклад, такими як "Портмоне" (електронна платіжна система, - ред.). Інші р2р не потребують звіту", - зазначив він.
До того ж, як наголошують в Нацбанку, цю процедуру було запроваджено ще з грудня 2022 року, з метою посилення нагляду. Лист, який Національний банк надіслав банкам, це було виключно нагадування про необхідність звернути увагу на своєчасне і коректне надання інформації.
"Національний банк використовує зазначену інформацію виключно в наглядових цілях з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України" - йдеться в повідомленні.
Принагідно в Нацбанку розповіли, що на основі інформації, що надходить з банків вже пів року, вдалося виявити низку проблем при використанні послуг банків, у тому числі - електронної комерції. Зокрема, це стосується обслуговування тіньового ринку та діяльності нелегального грального бізнесу.
Наразі Національний банк продовжує здійснення перевірок низки банків та небанківських фінансових установ, діяльність яких може містити ознаки порушення законодавства України у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та у сфері платіжного законодавства.
Зазначені дії, за оцінками Міністерства фінансів України, сприяли значному збільшенню податкових надходжень до бюджету. Так, за перші п’ять місяців 2023 року було перераховано до бюджету за організацію азартних ігор 2 млрд 378 млн грн, водночас за весь 2022 рік – лише 731 млн грн (з яких 220 млн грн надійшли у грудні – тобто з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ), а за 2021 рік – лише 205 млн грн.
Нагадуємо:
Щодо фізичних осіб в Україні діє норма щодо фінансового моніторингу всіх великих операцій (від 400 тис. грн). Такі операції автоматично потрапляють до Держфінмоніторингу.
Водночас 4 червня низка ЗМІ розповсюдила окремі частини вищезгаданого листа Національного банку, без додатків, які до нього докладалися.
При цьому, стверджувалося, що банки надсилатимуть до Нацбанку інформацію про карткові операції в Інтернеті всіх своїх клієнтів, включаючи фізичних осіб, із зазначенням імені клієнта або назви суб'єкта господарювання, який здійснював відповідні платежі.
Читайте також: Довести законність грошей при поповненні картки на 5 тисяч – це не міф. Що передбачає новий фінансовий моніторинг