Мінус 200 мільйонів доларів: в Мінфіні спрогнозували збитки державного зернотрейдера в 2023

Навіть якщо ДПЗКУ (Державна продовольчо-зернова корпорація) виконає свій фінансовий план на 2023 рік, то отримає збитки у розмірі 197,4 мільйона доларів.

Про це йдеться в листі першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна на Кабінет міністрів, в якому той попереджає про ключові ризики бюджету на 2023-й рік. Документ є в розпорядженні ЕП.

У грудні 2012 року ДПЗКУ в рамках домовленостей на рівні українського та китайського урядів взяла у китайського Ексімбанку 1,5 млрд дол кредиту на постачання українського зерна до Китаю. Фінансовим гарантом за цією позикою виступив український уряд.

З моменту створення державного зернотрейдера ДПЗКУ і отримання ним китайського кредиту держпідприємство згадується здебільшого в контексті корупційних оборудок, крадіжок та мільярдних збитків.

За місяць до вторгнення росіян ДПЗКУ знаходилась в переддефолтному стані. Проте тоді уряду довелося виплатити китайцям за кредитом 2,5 млрд грн. Однак на цьому історія кредиту не закінчилася.

У 2022 році ДПЗКУ домовився з китайським кредитором про перегляд умов кредитного договору – 21 грудня до нього внесли зміни у частині відтермінування відсоткових платежів на три роки.

Разом з тим в листі заступник голови Мінфіну підкреслює, що ДПЗКУ продовжує зазнавати збитків, тому існує висока ймовірність того, що навіть після закінчення пільгового періоду державі, швидше за все, доведеться виконувати свої зобов'язання як гаранта та платити китайцям гроші з бюджету.

Навіть якщо держпідприємство виконає свій фінансовий план на 2023 рік, то отримає збитки у розмірі 197,4 млн доларів, констатує урядовець.

"При цьому фінансовий план ДПЗКУ та 2023 рік та план заходів з виходу на беззбиткову діяльність відсутні", – зазначається в листі.

Нагадаємо:

Історія ДПЗКУ почалася 11 серпня 2010 року з постанови уряду Миколи Азарова.

Корпорацію створили замість збиткової та загрузлої в боргах державної компанії "Хліб України", що розпродала залишки, взяла гроші з бюджету і збанкрутувала. Корпорація отримала від "Хліба" елеватори, заводи та 150 тис га землі.

Під час чергової бюджетної кризи, наприкінці 2012 року, українська влада домовилися з Китаєм про отримання кредиту на 1,5 млрд дол, який надійшов на рахунки ДПЗКУ.

Тоді Експортно-імпортний банк Китаю та ДПЗКУ підписали два кредитні договори, кожен – на 1,5 млрд дол

Один з них – на фінансування закупівлі зерна. Український зернотрейдер повинен був поставляти в Китай щорічно близько 5 млн тонн зерна для його продажу китайському національному імпортеру – компанії ССЕС.

Саме це договір і став підґрунтям для всіх корупційних скандалів та суперечок з китайською стороною, які супроводжували діяльність державного зернотрейдера всі ці роки.

Більш детально в статті: Дефолт трьох президентів і п'яти урядів: як зернова держкорпорація залишила українцям борг на мільярд доларів.