Перша приватизація морського порту в Україні: чому Усть-Дунайський порт проти, а держава – за

getty images

У вівторок, 17 січня, відбудеться приватизаційний аукціон, де на продаж вперше виставлять морський порт – Усть-Дунайський. Проте позиції Фонду держмайна та самого порту щодо приватизації розійшлися.

Що виставили на продаж

Наприкінці грудня Фонд держмайна виставив на приватизаційний аукціон Усть-Дунайський порт зі стартовою ціною у 60 млн грн. Він відбудеться у вівторок, 17 січня. 

Порт складається з трьох активів: самого порту у м. Вилкове Одеської області, портопункту "Кілія" і бази обслуговування спеціальних суден ліхтеровозів на острові Шабаш. 

Безпосередньо вантажно-розвантажувальні роботи проводяться в портопункті Кілія, який розташований на 54 км річки Дунай. 

Після початку великої війни порт був заблокований і відновив роботу 1 квітня. За січень-вересень торік "Усть-Дунайськ" отримав 848 тис грн чистого прибутку. 

У порту також діють приватні портові оператори, "Трансшип" Андрія Іванова та "ЗТК" (Зерновий термінальний комплекс "Кілія"). 

Порт – проти приватизації

Колектив порту у грудні спрямував до НАБУ заяву, у якій співробітників Фонду звинувачують у вчиненні кримінального правопорушення – нібито, що вони зловживають службовим становищем та своїми діями можуть завдати державі збитків у розмірі близько 2 млн грн.

Представники порту вважають, що майновий комплекс "Усть-Дунайську" є неліквідним активом та потребує додаткового часу для підвищення його ринкової вартості. Вони звинувачують посадовців ФДМ у тому, що перед початком проведення процедури приватизації не була проведена перереєстрація прав власності. 

Друге звинувачення стосується того, що в ціні не було враховано ремонт пірсу у Вилковому (Одеська область), який міг підвищити привабливість та стартову вартість підприємства як об’єкту приватизації. Наостанок, Фонд звинувачують у неактуальності вказаного під приватизацію майна, деякі об’єкти яке відсутні, пошкоджені або знищені, що також може мати вплив на стартову ціну.

У розпорядженні ЕП є також лист від імені трудового колективу порту, направленого до прем’єра Дениса Шмигаля, голови ВРУ Руслана Стефанчука та очільника ФДМ Рустема Умєрова з закликом переглянути рішення про приватизаційний аукціон та відтермінувати його до закінчення воєнного стану.

У коментарі ЕП один із підписантів звернення зазначив, що працівники побоюються того, що підприємство може викупити хтось із зернотрейдерів, якого цікавитиме лише портопункт Кілія, де здійснюється перевалка агропродукції на експорт, а розвиток решти порту опиниться під загрозою. На уточнення ЕП, чи звертався колектив порту до ФДМ чи Мінінфраструктури до того, як подали заяву до НАБУ, співрозмовник не відповів.

Раніше у коментарі delo.ua директор порту озвучив публічну позицію порту: "У тому вигляді приватизація, як вона планується, це велика помилка. Продається не порт, а майно порту". 

"Це найвища ціна, яку можна отримати за цей порт"

Основна позиція як Фонду держмайна, так і Мінінфраструктури наступна: порту потрібні масштабні інвестиції, які може здійснити лише приватний бізнес.

Директор департаменту корпоративного управління Фонду Юрій Чердинцев пояснює, що порт виставили на приватизацію під час повномасштабної війни тому, що "на сьогодні це найвища ціна, яку можна отримати за цей порт". 

Причиною є блокування морських портів України, через які здійснювався основний експортний потік до великої війни. Внаслідок російської агресії експортерам довелося переорієнтовувати потоки на суходольні логістичні маршрути та менші, річкові порти.  

"Ще два роки тому на той порт навіть ніхто дивитися не хотів би, бо по ньому немає економічних перспектив. Зараз вона є. І поки великі іноземні компанії мають бажання, гроші, і шляхи розвитку цього активу, місцеві корупціонери шкодять інтересам як порту, так і держави, аби далі збагачуватися", – додає він.

Як зазначає Чердинцев, у Фонді є інформація про конкретні компанії з іноземним капіталом, які зацікавлені в приватизації та подальших інвестиціях у порт. Зокрема, про такі компанії, які вже працюють на українському експортному ринку. Він очікує, що стартова вартість, яка визначена у 60 млн грн, зросте в декілька разів завдяки конкуренції цих компаній за актив.

Крім того, довкола порту і зараз точиться суперечка через контроль над активом. Як зазначив Чердинцев, один із приватних операторів порту незаконно набув права власності на низку будівель "Усть-Дунайську", і тепер зацікавлений у саботажі приватизації, зокрема – через судові позови та викрадення майна порту.  

За даними джерела ЕП у Фонді держмайна, в порту нині є декілька груп впливу, і щодо деяких, за даними правоохоронців, є інформація про наявність фінансування зі сторони РФ. "Я сподіваюся, що правоохоронні органи найближчим часом зможуть показати це у пресі, бо наразі це оперативні дані, з якими вони до нас зверталися", – коментує співрозмовник у Фонді.