ЄС намагається узгодити верхню межу ціни на газ, розглядає "стелю" в 220 євро

Країни ЄС у вівторок розглянули останню пропозицію про зниження розриву в ціні на газ до 220 євро за МВт-год за тиждень до зустрічі, на якій сподіваються вирішити питання, яке розділило 27 країн-членів блоку.

Про це пише Reuters.

Кілька держав, включаючи найбільшу економіку Європи Німеччину, виступили проти ідеї будь-якого обмеження, заявивши, що це може ускладнити забезпечення поставок, тоді як Бельгія, Італія та Польща розглядають це як спосіб захистити споживачів та економіку від шоку високих цін на енергоносії.

"Згідно з компромісом, висунутим пізно в понеділок Чеською Республікою, яка головує в ЄС на ротаційній основі, обмеження буде введено, якщо ціни перевищать €220 за МВт-год протягом пʼяти днів за контрактом з випередженням на місяць на хабі TTF в Нідерландах", - йдеться в пропозиції, з якою ознайомилось Reuters.

При цьому ціна TTF, яка слугує європейським орієнтиром, також має бути на 35 євро вищою, ніж довідкова ціна на скраплений природний газ (ЗПГ), що ґрунтується на численних існуючих оцінках цін на СПГ, для того, щоб ліміт спрацював.

Деякі дипломати ЄС на умовах анонімності заявили, що позиції країн не змінилися, і передбачили, що може знадобитися ще одна зустріч 19 грудня після переговорів на рівні міністрів наступного вівторка.

Дипломати країн ЄС обговорять останній проєкт пропозиції в середу, щоб спробувати наблизитися до угоди.

Ціни на газ різко зросли цього року після вторгнення РФ в Україну в лютому, хоча вони знизилися порівняно з рекордними показниками, досягнутими в серпні, коли європейські країни заповнили зимові сховища, намагаючись захистити себе від дефіциту газу.

У вівторок ціна TTF становила близько 134 євро, в порівнянні з піковим значенням 340 євро в серпні.

Країни-члени, незадоволені пропозицією ЄС, також висунули свої власні пропозиції.

Нідерланди запропонували встановити верхню межу ціни лише для державних закупівель газу, в той час як інші країни, включаючи Бельгію та Польщу, запропонували плаваючу верхню межу.

Економічна правда