Незламність Укренерго, судовий фронт Ощадбанку: підсумки тижня для держпідприємств

Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 9 - 16 грудня?

Банки

"Ощадбанк" подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини. У скарзі "Ощадбанку" від 8 грудня 2022 року йдеться про те, що внаслідок військової агресії Росії українським компаніям і громадянам було завдано значних матеріальних збитків.

Документація воєнних злочинів дозволила банку застосувати міжнародно визнані юридичні механізми, спрямовані на відновлення справедливості та покарання агресора, йдеться в повідомленні банку. 

Нещодавно, заступниця міністра юстиції Ірина Мудра повідомила, що Верховний суд Франції підтвердив рішення Міжнародного арбітражу про стягнення з РФ на користь "Ощадбанку" 1,1 млрд дол плюс відсотки за захоплення активів в окупованому Криму.

[Раніше Мудра працювала на посаді директора департаменту комплаєнс-контролю та нагляду за дотриманням регуляторних вимог "Ощадбанку" та очолювала роботу щодо судового процесу проти Росії. У травні 2022 року її було призначено заступницею міністра юстиції. – SOE Weekly.]

Це рішення пов’язане з захопленням Росією активів в окупованому Криму. Судовий процес було розпочато ще у 2015 році.

Раніше ми повідомляли, що Апеляційний суд Парижа задовольнив позицію Російської Федерації, яка, відповідно до рішення Паризького арбітражу, була зобов’язана сплатити "Ощадбанку" 1,3 млрд дол. [Схоже, що судове рішення стосувалося тієї самої суми в 1,1 млрд дол плюс відсотки, які, вірогідно, оцінювалися на той момент у 0,2 млрд дол на той момент, тобто на кінець 2020 року. – SOE Weekly.]

31 березня 2021 року НБУ висловив занепокоєння з приводу такого рішення та підкреслив важливість доведення на міжнародному рівні того, що дії Росії проти України були незаконними.

Також ми повідомляли, що "Ощадбанк" подав апеляцію до Касаційного суду Франції за винесеним у березні рішенням Апеляційного суду Парижа, яке скасувало рішення Паризького арбітражу про відшкодування РФ на користь банку близько 1,3 млрд дол за втрачені активи у Криму. 

Енергетичний сектор 

Криза в українській енергосистемі через масовані атаки Росії на українську критичну інфраструктуру – "Укренерго" повідомляє про надзвичайну ситуацію. 16 грудня "Укренерго" повідомило про режим надзвичайної ситуації, оскільки через ракетні обстріли з боку РФ об’єднана енергосистема України втратила 50% споживання. [Ймовірно, споживання впало через атаки на систему передачі. – SOE Weekly.]

Пізніше в компанії пояснили, що режим надзвичайної ситуації введено тільки для учасників ринку електроенергії, і він стосується виключно ринкових операцій.

Раніше, 12 грудня, "Укренерго" вже повідомляло про значний дефіцит потужності в об'єднаній енергосистемі. Протягом лише одного тижня енергосистема України зазнала трьох атак Росії. Масований ракетний обстріл відбувся 5 грудня разом із двома локальними атаками артилерією та безпілотниками на півдні та сході країни у вихідні, повідомили в "Укренерго".

[Загалом Росія здійснила вісім масованих ракетних ударів, в основному по енергетичній інфраструктурі України: 10 жовтня, 11 жовтня, 15 листопада, 23 листопада, 5 грудня, 14 грудня, 16 грудня та 19 грудня. – SOE Weekly.]

За словами віце-прем’єр-міністра – міністра інфраструктури та регіонального розвитку Олександра Кубракова, станом на 10 грудня в Україні значно пошкоджено близько 50% критичної електроенергетичної інфраструктури, а деякі об’єкти зруйновано повністю.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, російські ракети та безпілотники-камікадзе пошкодили понад 400 об’єктів у 16 областях України, з яких десятки – енергетичні.

Після російської атаки 15 листопада голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що в Україні практично не залишилося неушкоджених теплових електростанцій (ТЕС) і гідроелектростанцій (ГЕС). Лише в цей день було пошкоджено 15 об'єктів "Укренерго".

В "Укренерго" додали, що руйнування, завдані російськими ударами, наразі не дозволяють повністю використовувати потужності ТЕС.

В "Укренерго" також підкреслили, що компанія спільно з енергогенеруючими компаніями та обленерго працюють над ліквідацією тяжких наслідків російської атаки на енергосистему України.

Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький написав на своїй сторінці у Facebook, що Росія атакує об'єкти критичної інфраструктури з 10 жовтня. Кудрицький пояснив, що підтримка міжнародних партнерів України – це можливість для компанії дати гідну відсіч ворогу на енергетичному фронті України.

Він додав, що компанія вже знайшла необхідне обладнання в ЄС, США та країнах Азії для заміни та ремонту пошкодженого обладнання. Переговори з виробниками тривають.

Останній масовий ракетний обстріл стався 19 грудня, після чого "Укренерго" заявило, що в енергосистемі України знову склалася важка ситуація.

[Після кожного масованого ракетного удару Росії по критичній інфраструктурі України, по всій країні вводяться аварійні відключення світла, які тривають днями через довготриваючі ремонтні роботи. Під час таких відключень люди в Україні залишаються без світла, опалення, водопостачання та доступу до мобільної мережі. – SOE Weekly.]

"Укренерго" залучило сотні мільйонів євро від міжнародних партнерів для відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури. "Укренерго" отримає понад 400 млн євро на придбання критично необхідного обладнання для відновлення мережевої інфраструктури.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та уряд Нідерландів нададуть "Укренерго" фінансовий пакет у розмірі 370 млн євро для підтримки оператора енергомережі, що дозволить компанії швидко провести аварійний ремонт і зберегти стабільність енергосистеми країни з настанням зими.

Важкі ракетні та безпілотні удари Росії завдали серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі України протягом останніх двох з половиною місяців і продовжують це робити.

13 грудня Президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо на міжнародній конференції "Солідарність з українським народом", яка відбулася в Парижі, підписала угоду про залучення 300 млн євро кредиту для "Укренерго" на екстрене відновлення мереж електропередачі.

Угодою передбачено, що ЄБРР надає суверенну гарантовану позику в розмірі 300 млн євро, яка складається з двох компонентів: до 150 млн євро виділено на закупівлю обладнання для проведення аварійних ремонтів української енергосистеми, ще 150 млн євро складаються з підтримки структури капіталу.

Окремо частина кредиту на екстрений ремонт доповнюється грантом у розмірі до 70 млн євро, наданим Нідерландами. Це буде об’єднано в єдиний пакет вартістю 370 млн євро для підтримки невідкладних потреб "Укренерго" у відновленні енергетичної інфраструктури.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також повідомив, що державний банк Німеччини KfW надасть Україні кредит у розмірі 32,5 млн євро на відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів РФ підстанцій критичної інфраструктури України.

Енергетичне співтовариство допоможе "Укренерго" стягнути з Росії завдані збитки. Секретаріат Енергетичного співтовариства допоможе "Укренерго" подати позов проти Росії з вимогою відшкодувати збитки, завдані магістральним енергомережам. "Укренерго" та Секретаріат Енергетичного співтовариства підписали відповідний меморандум.

В "Укренерго" заявили, що ретельно фіксують усі пошкодження енергомереж і руйнування всіх об’єктів компанії, щоб притягнути Росію до відповідальності.

Крім цього, буде розроблено план дій з висунення претензій та визначені ключові юридичні експерти і компанії, які забезпечуватимуть підтримку розгляду позовів проти Росії у національних судах і міжнародних трибуналах. Меморандум також передбачає створення робочої групи, яка представлятиме "Укренерго" у Спеціальному міжнародному трибуналі проти Росії.

"Укртрансгаз" на крок ближче до виходу на ринок підземних газосховищ ЄС. Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №8158, який формує основу для сертифікації "Укртрансгазу" як Оператора газосховищ згідно регламентів ЄС, повідомили в компанії 13 грудня.

Того ж дня НКРЕКП схвалила проєкт постанови, яка визначає порядок самої сертифікації.

Сертифікація необхідна для того, щоб дозволити зберігати стратегічні запаси газу країн ЄС в українських підземних сховищах газу, пояснили в "Укртрансгазі".

Інфраструктура 

Fitch та S&P знизили кредитні рейтинги "Укрзалізниці". Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило кредитний рейтинг "Укрзалізниці" в іноземній валюті з "ССС" до "С" через пропозицію "Укрзалізниці" відстрочити покриття процентних платежів за облігаціями LPN у доларах США зі строком погашення у 2024 та 2026 роках.

Fitch також знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента в національній валюті з "CCC-" до "C" та знизило кредитоспроможність на самостійній основі з "ccc" до "с".

Fitch розглядає клопотання (пропозицію відстрочки виплат з євробондів) як обмін проблемного боргу (DDE) відповідно до своїх критеріїв, враховуючи, що запропонована реструктуризація передбачає суттєве скорочення термінів і проводиться, щоб уникнути неплатоспроможності.

У Fitch вважають, що ліквідність "Укрзалізниці" наразі обмежена та недостатня для покриття процентних платежів за LPN у доларах США із терміном погашення у січні 2023 року за відсутності подальшої підтримки з боку держави. Суб’єктом управління компанії є Кабінет Міністрів, який не може зараз допомогти "Укрзалізниці" виплатити відсотки, адже уряд має інші пріоритети щодо коштів, призначених для невідкладної підтримки, які він потенційно може надати компанії.

"Укрзалізниця" може отримати додаткові 200 млн євро від ЄБРР після перегляду операційних та фінансових показників та потреб компанії.

S&P Global Ratings також знизило кредитний рейтинг "Укрзалізниці" з "CCC-" до "СС" через пропозицію "Укрзалізниці" власникам своїх євробондів відстрочити всі платежі.

Йдеться про два випуски єврооблігацій, що підлягають погашенню в липні 2024 року (на 594,9 млн долл) та липні 2026 року (на 300 млн долл), що разом становить майже 80% усього боргу "Укрзалізниці".

Купонні виплати здійснюються кожні півроку (у липні та січні), за фіксованою ставкою 8,25% річних за облігаціями 2024 року та 7,88% річних за облігаціями 2026 року.

S&P бачить суттєве послаблення здатності "Укрзалізниці" погашати борг, і вважає, що дефолт за боргом "Укрзалізниці" є майже неминучим.

Прогноз щодо рейтингу відображає думку S&P про те, що "Укрзалізниця", ймовірно, реалізує свої плани з реструктуризації боргу в найближчі кілька тижнів, що, за визначенням агентства, буде рівнозначно дефолту.

Приватизація

Фонд держмайна планує провести 54 аукціони малої приватизації до кінця 2022 року, повідомив міністр Кабінету Міністрів Олег Немчинов.

Серед них ПАТ "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон" в Одесі і підприємство Укрспирту в місті Чортків, яке планують продати на аукціоні вже 28 грудня. За словами Немчинова, як показує практика, наразі найбільше покупців цікавлять спиртові активи та бази відпочинку.

Онлайн-аукціони з продажу державного майна було відновлено 19 вересня 2022 року. Відтоді Фонд держмайна провів 107 аукціонів малої приватизації на загальну суму 1,8 млрд грн. З них 1 мільярд вже надійшов до державного бюджету.

Конфіскація майна держави-агресора

Активи російського олігарха Євтушенкова націоналізовано. За даними Мінекономіки, Кабінет Міністрів передав в управління Фонду держмайна активи російського олігарха Володимира Євтушенкова.

Перший віце прем'єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко пояснила, що майно російського олігарха Володимира Євтушенкова було стягнуто згідно оновленого Закону про санкції та передано в управління Фонду держмайна як компенсація збитків, завданих російською агресією.

Серед активів –17 об’єктів нерухомого майна та корпоративні права у статутних капіталах 5 господарських товариств, які переважно займаються виробництвом та оптовою торгівлею електрообладнанням.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.