ООН звітує, що з початку війни Україну залишило близько 7 млн людей, а близько 4 млн українців зареєструвались для тимчасового проживання у країнах ЄС. В умовах затяжних бойових дій багато хто починає нове життя закордоном і не планує швидкого повернення з міркувань безпеки.

Натомість, такі країни як Росія та Білорусь чимдалі, тим більше будуть занурюватись в економічні труднощі, а багато хто з громадян цих країн будуть шукати можливостей залишити свій депресивний регіон. На період післявоєнної відбудови можливий дефіцит трудових ресурсів, що може утворити попит на робочу силу у тому числі і з території країни-агресора. Навіть в умовах обмежених можливостей громадяни Росії та Білорусі через родинні зв’язки та особисті знайомі будуть інфільтруватись в Україну. Чи готова Україна до такої тенденції? Якою повинна бути політика по відношенню до таких мігрантів? З яких інших країн ми можемо залучати трудові ресурси? Якою була та повинна стати міграційна політика української держави?

Ці питання обговорили з учасниками дискусії 15 вересня.

Спікери:

• Ірина Сушко – виконавча директорка "Європа без бар’єрів"
• Юлія Черватюк – адвокаційний експерт БФ "Право на Захист"

Модератор: Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна.

Запис трансляції:

Організатор дискусії: Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна. За підтримки та інформаційного партнерства з провідним діловим онлайн-виданням "Економічна правда".