У великих польських містах виникли довгі черги з українців за отриманням польського ідентифікаційного номера, обмежена кількість вакансій та труднощі з влаштуванням дітей до шкіл і дитсадків.

Про це йдеться у звіті, створеному Рухом місцевого самоврядування "Так! Для Польщі", в який входять понад 300 мерів польських міст і містечок, повідомляє міжнародна агенція з працевлаштування Gremi Personal.

"Великі виробничі підприємства, складські приміщення, економічні зони знаходяться за межами великих міст. Рівень життя у них також гідний, а ресурсів для допомоги біженцям – більше. Проте біженці цього не знають і хочуть їхати до Варшави, Кракова чи Гданська, де, на їхню думку, буде легше знайти роботу, і де вже існує велика українська громада", – стверджує генеральний директор Gremi Personal Томаш Богдевич.

Доступність вакансій, на думку експерта, є ключовим чинником, оскільки праця дає відчуття фінансової безпеки біженцям, які не хочуть залежати лише від доброї волі поляків.

Крім того, на польському ринку праці з’явилася сьогодні велика кількість жінок, більшість з яких не володіють польською мовою на комунікативному рівні. 

Але проблема не обмежується пошуком підробітків для жінок із України. Раніше у Польщі доводилося мати справу з економічною міграцією – передбачуваною та контрольованою ринковими механізмами попиту та пропозиції, нинішня її хвиля – раптова та хаотична. В результаті роботодавці можуть зіткнутися з високою плинністю кадрів.

У галузях, найбільш відкритих для найму іноземців, таких як виробництво продуктів харчування, логістика, готельний бізнес та ресторани, попит на іноземних робітників часто буває змінним та сезонним. У цих галузях очікується високий попит на працівників  найближчим часом, але в другій половині року він традиційно падає.

Економічна правда