unsplash

Через загрозу війни дрібні інвестори відмовляються від покупок землі, а великі - навпаки, готові скуповувати дедалі більше.

Про це у колонці для Forbes пише співзасновник інвестиційного об’єднання Land Club, голова Держгеокадастру у 2019-2020 роках, експерт із земельних відносин Денис Башлик.

"Український ринок сільськогосподарської землі працює лише сім місяців, але він уже зазнав впливу загрози війни і став важливим індикатором настрою внутрішнього інвестора", - зазначає Башлик.

За його словами, за результатами соцопитувань, які проводилися за кілька місяців до відкриття ринку, у перший рік землю готові були продати 10% пайовиків (690 000 осіб).

Але реальність не підтвердила прогнози - за пів року пройшло близько 60 000 угод купівлі-продажу. В очікуванні зростання ціни більшість пайовиків вирішили притримати свої паї.

"Але лютий 2022-го змінив їхню стратегію. Земельні служби агрохолдингів констатують триразове (як порівняти з січнем) збільшення звернень від пайовиків, які бажають продати землю, у Чернігівській та Сумській областях.

Крім того, вони, не торгуючись, погоджуються на середньоринкову ціну, хоча ще недавно її активно завищували, а іноді безапеляційно піднімали вартість прямо під час угоди у кабінеті нотаріуса.

Бували коригування на 15 000 та 20 000 гривень, найчастіше така риторика пайовиків призводила до зриву угоди", - пише експерт.

Так, за його словами, 16 лютого (одна з дат передбачуваного вторгнення в Україну) від запланованих угод відмовилися 5 клієнтів Land Club, усі ділянки – у Чернігівській області.

"Поки що відкладемо. Повернемося до питання, коли все заспокоїться", - сказав один із них, пояснюючи своє рішення.

"Усі пʼятеро – інвестори, націлені на купівлю менше 50 га землі (згідно із заявленою ними інвестиційною стратегією). Того ж дня всі ділянки (сукупно близько 30 га землі) купили два інших клієнти, земельні банки яких уже наближаються до лімітованої законодавством позначки у 100 га.

Водночас їхні апетити навіть віддалено не задоволені - в обох у планах придбати набагато більше землі, для цього до угод вони залучають родичів та довірених осіб", - відзначає Башлик.

Також він розповів про останні тенденції зміни цін на землю.

Так, за пів року середня ціна за гектар землі зросла з $1000 до $1250. Така динаміка відповідає прогнозам – плюс 20% за рік протягом пʼяти років після відкриття ринку, пише експерт.

Водночас за останній місяць середня ціна гектара піднялася з $1250 до $1350.

"Попит, як і раніше, суттєво перевищує пропозицію, незважаючи на затишшя серед невеликих інвесторів. Тепер за актив конкурують важкоатлети, підігріваючи ціну.

Що далі? Якщо небезпека конфлікту мине, ціна на землю ще активніше поповзе вгору: пайовики заспокояться, пропозиція скоротиться, апетити власників ділянок знову зростуть, на ринок повернуться невеликі інвестори", - прогнозує Башлик.

"За песимістичного сценарію, в якому Росія продовжить розгойдувати військово-політичну ситуацію без повномасштабного наступу, перспективи ринку землі залишаються виключно позитивними.

У такому разі наступні три місяці (до виникнення психологічної резистентності до новин про наступ та навчання) триватимуть панічні продажі, обсяг яких за поточної динаміки збільшить річний обсяг пропозиції на 0,5% від загальної кількості сільгоспземлі", - резюмує він.