фото нбу

Після повідомлень про скасування авіаперевезень та вивезення посольствами низки країн своїх громадян з України через ризик ескалації, українські активи стрімко впали.

Негативну динаміку як українських євробондів і курсу, так і частки іноземців в портфельних інвестиціях зумовила геополітика. 

Тиск на українські активи посилився у четвер, 10 лютого, коли Сполучені Штати закликали своїх громадян "негайно покинути Україну". Слідом на США аналогічні заяви зробили посольства відразу дев’яти країн.

Очікування ринку значно погіршувалися і в умовах масштабних військових навчань РФ у Чорному та Азовському морі. Такі навчання, які Україна називає незаконними, стали підставою для Росії майже повністю заблокувати суднам доступ до українських чорноморських портів. 

Водночас падіння припинилося у другій половині понеділка. Як пише аналітик ICU Тарас Котович, поліпшення на ринку зумовлене публічними зустрічами президента РФ Владіміра Путіна з Сергеєм Лавровим та Сергеєм Шойгу – міністрами закордонних справ та оборони РФ.

За його словами, зустрічі дещо заспокоїли інвесторів, і дохідності за 2022 роком почали падати ще під час трансляції.

Єврооблігації

Такі події, що сталися майже одночасно, призвели до продажу інвесторами свого портфелю українських зобов’язань у п’ятницю. На закритті ринку дохідність "коротких" паперів з погашенням цьогоріч сягала 15,93%, хоча ще 8 лютого коливалася близько 11%.

Вже у понеділок, 14 лютого, дохідність "коротких" бондів зросла до понад 22% на закритті торгів. При цьому протягом дня вона сягала 28,6%. Таким чином вищий відсоток є премією за ризик – інвестори побоюються, що Україна не зможе виконати свої зобов’язання.

Дохідність та ціна єврооблігацій – взаємообернені. Що менша ціна, за яку новий інвестор викупить зобов’язання, то більша різниця буде між нею і кінцевою виплатою на момент погашення.

Дохідність зросла за всіма випусками облігацій, а їхні котирування впали на 2-3%. Постраждали також ВВП-варанти, які котируються лише за 65% своєї номінальної вартості.

Це повторює динаміку українських єврооблігацій у середині січня, коли дохідність "коротких" паперів сягала 26% з тих же причин, загрози ескалації. І хоча їхнє здешевлення дозволило Міністерству фінансів викупити частину держборгу, Україна втратила доступ до зовнішніх ринків капіталу.

Державні позики

Внаслідок ситуації на зовнішніх ринках, Мінфін втратив можливість продавати "довгі" облігації внутрішньої держпозики – інвестори не готові вкладати в них гроші за поточними ставками. 

Саме тому на останньому аукціоні обсяг запозичень переважно складався з тримісячних паперів у гривні. Вже з урахуванням того, що на початку місяця ставки за ними сильно підняли.

Побоювання ескалації спонукає іноземців продавати свій портфель українських паперів, і з п’ятниці нерезиденти продали ОВДП на 0,5 млрд грн. Їхня частка серед власників паперів скоротилася до 7,6%.

Що з гривнею

Вихід нерезидентів з держоблігацій може збільшувати коливання на валютному ринку, адже отримані від продажу гривні вони спрямовують на купівлю валюти.

Відтак, аналогічно, гривня на торгах у п’ятницю почала знецінюватись і на закритті міжбанку досягла позначки у понад 28 гривень за долар. 

Попри те, що понеділок гривня розпочала з ралі до 28,7 грн за долар, вона також зміцніла протягом дня і завершила його на рівні 28,5 грн. 

До такого ж рівня Національний банк ослабив свій довідковий курс гривні на вівторок.

Читайте також: Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна