getty images

Цифрова безпека громадян особливо на часі на тлі нещодавної масованої кібератаки на урядові сайти – що допоможе убезпечити власний цифровий простір? 

Відповідні поради підготували фахівці з Youcontrol.

Паролі. Передусім йдеться про звичні правила щодо паролів - вони повинні бути надійними, не бути однаковими для різних облікових записів. Їх також не варто розголошувати та зберігати у браузері, а бажано – посилити захист 2-факторною автентифікацією.

Програмне забезпечення. ПЗ повинно бути офіційним та підтримуватися виробником. Його варто завантажувати лише з надійних джерел, своєчасно виконувати оновлення безпеки на пристроях і не нехтувати антивірусним захистом.

Веб-ресурси. Фахівці радять завжди звертати увагу на наявність на веб-сторінці ознаки захищеного з’єднання (замок у адресному рядку браузера). Також варто перевірять правильність написання адреси сайту, адже різниця між оригіналом та підробкою може бути лише в одній літері. 

Підробку також може викрити зовнішній вигляд веб-сторінки. Якщо щось викликає підозру – в жодному разі не вводьте свої облікові дані та/або дані платіжної картки. Аби переконатися у справжності сайту, можна перезайти в іншому браузері або через пошук.

Пошта, листування, повідомлення. Фахівці зауважують на тому, що не варто розпочинати листування чи пересилати повідомлення від незнайомих відправників, що містять вкладені файли або гіперпосилання. Якщо лист викликає підозру, краще не відкривати вкладені файли та не переходити за посиланням.

Крім того, важливо звертати увагу на правильність написання поштової адреси відправника та тексту повідомлення – наявність помилок може бути ознакою фішингу. А будь-які додані файли та посилання перед використанням перевіряйте антивірусом.

Конфіденційність та приватність. Все, що одного разу було опубліковано в інтернеті, залишається там назавжди. Тому фахівці радять пильнувати де, кому, для чого і які дані про себе ви повідомляєте або публікуєте.

Особливо, коли йдеться про конфіденційну інформацію, яка має бути відома тільки вам: паролі від облікових записів, коди підтвердження з SMS, push-повідомлень або повідомлень у месенджерах, PIN та CVV2/CVC2-коди платіжних карток.

Резервні копії. Наостанок варто зробити резервні копії важливих файлів, адже подекуди це може стати єдиним способом безпечно відновити дані після зараження вірусом або атаки зловмисника.

Більше про причини кібератаки на урядові сайти, що сталася 14 січня – у статті Всеволода Некрасова: Чергова масована кібератака на Україну: як це стало можливим та які наслідки