фото нбу

Національний банк пропонує встановити додаткові вимоги до закону щодо роботи кредитодавців та колекторів, зокрема – заборонити їм взаємодіяти зі споживачем анонімно.

Про це відомо з пропозиції положення НБУ, яке знаходиться на обговоренні до 22 грудня 2021 року.

Так, при врегулюванні простроченої заборгованості пропонується зобов’язати колекторів здійснювати її лише з використанням альфа-імені, що має співпадати з юридичною назвою. Таким іменем не може бути номер телефону, випадковий набір цифр/літер, ім’я особи, яка взаємодіє тощо.

Крім того, зазначає НБУ, споживачі скаржилися на неналежні способи комунікації з ними, що не дозволяє отримати всю належну інформацію щодо заборгованості. Внаслідок цього НБУ пропонує зобов’язати компанії забезпечувати належну якість такої взаємодії.

Також уточнюється, що колектори не можуть вдаватися до грубого, підвищеного тону розмови, нецензурної лексики, використовувати інформаціію щодо особистих якостей споживача (зовнішнього вигляду, інтелекту тощо), тиску на особу. 

Колекторам хочуть заборонити оприлюднювати персональні дані, поширювати інформаціію про особисті майнові та немайнові відносини, відомості про події в побутовій, професійній та інших сферах життя. 

Положенням пропонується заборонити вводити споживачів в оману щодо розміру, характеру, правових підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків для особи. 

Крім того, кредитодавцям чи колекторам забороняється взаємодіяти з однією особою понад двох разів на добу щодо одного договору.

Нагадуємо:

В Україні нараховується понад 200 колекторських компаній, що займаються стягненням простроченої заборгованості своїх клієнтів. 

У квітні президент Володимир Зеленський підписав закон №1349-ІХ, який посилює захист боржників від шантажу з боку таких компаній.

Так, кредитодавці повинні інформувати споживачів у разі залучення колекторської компанії або відступлення права вимоги новому кредитору. НБУ також веде реєстрколекторських компаній. Наразі у ньому є 53 компанії.

Про порушення можна повідомити до фінустанови та Нацбанку. Два порушення до вимог етичної поведінки призводять до дострокового розриву договору.

Економічна правда