скріншот з трансляції засідання

Сесійного тижня 18-22 жовтня Верховна Рада планує ухвалити закони №5850, №5852 та №5853, необхідні для отримання чергового траншу МВФ.

Про це йшлося під час погоджувальної ради, яка відбулася 18 жовтня. Також про це напередодні повідомив голова фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Законопроєкти вносять зміни до закону про Національний банк України та інших законів. Їхня мета, як йдеться у пояснювальних записках, — підвищення політичної незалежності регулятора.

Ухвалення зазначених законопроєктів у другому читанні попередньо заплановане на вівторок, 19 жовтня.

Що змінює законопроєкт №5850?

Ключовим законопроєктом з серії змін до закону про Нацбанк є законопроєкт №5850. Однією з найбільш дискусійних норм у ньому є зміна повноважень Ради Національного банку — наглядового органу, члени якого призначаються за квотами президента та парламенту.

До літа 2020 року Раду Нацбанку називали одним з інструментів політичного тиску на регулятор. Зокрема через заяви голови цього органу Богдана Данилишина.

Рада Нацбанку: "троянський кінь" чи наглядач за фінансовим спокоєм

Законопроєктом №5850 пропонується обмежити функціонал Ради Нацбанку. 

У разі його ухвалення Рада НБУ більше не зможу здійснювати аналіз впливу грошово-кредитної політики регулятора на соціально-економічний розвиток та надавати пропозиції до зміни цієї політики правлінню НБУ; надавати оцінку роботи правління НБУ.

Законопроєкт також встановлює жорсткіші обмеження до потенційних членів Ради НБУ (зокрема, забороняється ставати членами ради НБУ особам, яких притягали до кримінальної відповідальності або тим, хто очолював банк, який Нацбанк визнав неплатоспроможним).

Напередодні проти ухвалення змін до закону про НБУ виступав голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин.

"Ніколи не буде працювати інституція в нормальному режимі, якщо вона знає, що на неї чекає чергова зміна тієї чи іншої законодавчої норми. Тому я думаю, що вже пора припиняти нам перманентні зміни до закону про Нацбанк, забезпечувати в першу чергу законодавчу стабільність і працювати", — заявляв він 13 вересня.

Законопроєкт має запровадити "кодекс етики" працівників НБУ, а також уточнити підстави для звільнення голови Нацбанку та його заступників.

У грошово-кредитній політиці законопроєктом пропонується надати Нацбанку право нараховувати відсотки за коштами, які банки тримають на рахунках у Нацбанку. Також удосконалюються процедури з управління золото-валютними резервами України.

Також Нацбанку надаються права відкривати та закривати закордонні представництва.

Законопроєктом пропонується скасувати обов’язок (натомість залишити право) Нацбанку проводити консультації з урядом, а також виключити норму, відповідно до якої НБУ мав би підтримувати економічну політику уряду зі статті 52 закону про Нацбанк (через те, що вона дублюється у законі).

Що змінює законопроєкт №5852?

Цей законопроєкт доповнює попередній. Ним вносяться зміни до закону про публічні закупівлі, відповідно до яких з-під дії цього закону виключатимуться закупівлі Нацбанком послуг юридичного супроводу справ за кордоном.

У законопроєкті це мотивується тим, що повна процедура закупівлі таких послуг доволі тривала — вона може закінчитися за 3-4 місяці, через що інтереси НБУ у міжнародних спорах можуть постраждати.

У разі ухвалення законопроєкту НБУ зможе проводити закупівлю послуг юристів для спорів в інших країнах без публічних тендерів.

Зазначимо, що раніше ЗМІ повідомляли, що правоохоронні органи розслідують справу проти першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової щодо закупівлі Нацбанком послуг компанії Kroll та інших юридичних компаній, залучених до справ проти ексвласників "ПриватБанку". У Нацбанку ці заяви відкидають.

Що змінює законопроєкт №5853?

Цей законопроєкт вносить зміни до Бюджетного кодексу. Ними пропонується змінити комунікацію НБУ з урядом під час підготовки бюджетної декларації (плану доходів та витрат держави на 3 роки).

Наразі НБУ має подавати президенту, уряду та Верховній Раді прогнози своїх прибутків. При чому, робити це регулятор має декілька разів: до 1 березня (що передує бюджетному періоду) — попередні прогнози, а до 15 квітня — уточнені прогнози. 

На підставі цих даних Мінфін готує бюджетну декларацію та розраховує доходи бюджету.

У Нацбанку таку форму взаємодії вважають політичним тиском. Щойно НБУ подасть прогноз свого прибутку (який, за законом, має бути перерахованим до бюджету) він муситиме дотримуватися цього плану.

Законопроєктом пропонується зобов'язати НБУ лише інформувати уряд, президента та парламент про прогнози своїх прибутків. Таким чином з Нацбанку, ніби-то, знімається відповідальність за невідповідність реальних прибутків закладеним у бюджеті.

Нагадуємо:

Україна веде перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо продовження програми stand-by на 6-9 місяців, чинна програма закінчується 8 грудня.

Міністр фінансів Сергій Марченко допускає продовження чинної 18-місячної програми stand-by з Міжнародним валютним фондом на пів року.

Радник президента з питань економіки Олег Устенко вважає, що Україна може отримати 700 млн доларів траншу від МВФ у вересні, він також не виключає можливості продовження програми.

Раніше на запитання журналіста ЕП голова НБУ Кирило Шевченко також зазначив, що допускає вищу суму з огляду на пропуск декількох траншів.

Європейська Комісія схвалила виділення Україні другого траншу макрофінансової допомоги у 600 млн євро. Раніше умовою для його надходження називали рішення МВФ.

Ярослав Вінокуров, ЕП