unsplash

До другого читання у законопроєкті №5600 з’явилися норми, завдяки яким податкове навантаження на видобуток залізної руди може стати навіть меншими, ніж до його ухвалення.

Відповідні розрахунки ЕП надало джерело у Податковому комітеті Ради.

Законопроєкт №5600 називали "антиахметівським" саме завдяки підвищенню податкового навантаження на видобуток руди. Найбільше воно торкнулося б саме підприємств, що входять до групи компаній "Метінвест" Ріната Ахметова.

Однак, відповідно до тих змін, які погодив профільний комітет парламенту до другого читання законопроєкту, у разі падіння світових цін на руду реальні надходження ренти до бюджету можуть бути навіть меншими, ніж до ухвалення "антиахметівського" законопроєкту.

Цей ефект забезпечується завдяки тому, що депутати пропонують зменшити базу оподаткування ренти на витрати на доставку руди з українського порту "Південний" до китайського порту Qingdao, а також на витрати, пов’язані з внутрішньою логістикою.

Відповідно до розрахунків, які ЕП надало джерело у Податковому комітеті Ради, у разі падіння світових цін на руду до 90 доларів за тону і нижче, надходження від ренти до бюджету будуть навіть меншими, ніж зараз.

Так, при ціні руди у 90 доларів за тону надходження від ренти складуть 3,8 млрд грн, 80 доларів — 3,2 млрд грн, 70 доларів — 2,6 млрд грн.

При цьому, відповідно до чинних норм Податкового кодексу, навіть у разі падіння світових цін на руду надходження до бюджету у будь-якому разі складатимуть 5,7 млрд грн.

Нині світові ціни на руду складають близько 117 доларів за тону. У разі ухвалення законопроєкту №5600 такий рівень цін забезпечив би надходження ренти до бюджету у сумі 7,7 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж наразі.

Однак, зважаючи на тенденцію до падіння цін на руду у світі, ухвалення цього законопроєкту може у перспективі зменшити податкові витрати "Метінвесту".

Крім цього, у погодженій до другого читання версії законопроєкту №5600 зникли норми про запровадження акцизу на "зелену" енергію, найбільшим виробником якої в Україні є компанія Ахметова "ДТЕК". 

Також з останньої версії законопроєкту зникли норми про скасування пільг гірничодобувним підприємствам, а екоподаток на викиди гірничої промисловості хочуть з 200% зменшити до 10%.

Нагадаємо:

Законопроєкт №5600 Верховна Рада ухвалила у першому читанні 1 липня 2021 року. До другого читання депутати внесли понад 11 тисяч правок — переважно для затягування розгляду документа.

Попередньо друге читання законопроєкту мало відбутися 23 вересня, однак з порядку денного парламенту законопроєкт виключили.

Про ключові зміни до "антиахметівського" законопроєкту, які депутати внесли до другого читання ЕП писала у матеріалі: Нові податки на нерухомість, сільське господарство та надприбутки олігархів: що лишилося від "антиахметівського" закону після 11 тисяч правок

Ярослав Вінокуров, ЕП