В Україні як і раніше широко поширені велика корупція і захоплення держави (вид системної політичної корупції, - ред.), а підтримка ЄС і вжиті заходи не принесли очікуваних результатів.

Про це йдеться у звіті Європейської аудиторської палати.

"ЄС намагається вирішити проблему корупції в Україні як міждисциплінарний пріоритет; він спрямовує кошти і зусилля через різні сектори, від конкурентного середовища до судової системи та громадянського суспільства. Однак, на думку аудиторів, підтримка і вжиті заходи не принесли очікуваних результатів", - йдеться у звіті.

Аудитори зазначають, що корупція є поширеним явищем в Україні, перешкоджає конкуренції та зростанню і завдає шкоди демократичному процесу. В результаті корупції губляться десятки мільярдів євро.

Також наголошується, що ЄС давно знає про зв'язки між олігархами, високопоставленими чиновниками, політиками, судовими органами та державними підприємствами. Однак аудитори зазначають, що він не розробив реальної стратегії боротьби з великої корупцією.

"Наприклад, незаконні фінансові потоки, включаючи відмивання грошей, розглядаються тільки на периферії. Проте, ЄС підтримав багато антикорупційних реформи і заходи в Україні. У більшості випадків ступінь підтримки залежить від низки виконуваних умов. Але Комісія часто занадто слабо інтерпретувала такі вимоги, що призводило до надмірно позитивних оцінок. Як приклад аудитори наводять безвізовий режим. Робота цієї системи не переглядалася, хоча дві з трьох умов підтримки ЄС не були виконані ", - йдеться в звіті.

"Не дивлячись на різноманітну підтримку, яку ЄС пропонує Україні, олігархи і корисливі інтереси продовжують підривати верховенство закону в Україні і загрожувати розвитку країни. Україні потрібна цілеспрямована та ефективна стратегія для боротьби з владою олігархів і зменшення захоплення держави. ЄС може зіграти набагато більш значну роль, ніж це було до цих пір ", - сказав Юхан Партс, член Європейської аудиторської палати, відповідальний за звіт.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Через визнання Конституційним судом неконституційними норм щодо недостовірного декларування та повноважень НАЗК Україна ризикує втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, також це ставить під сумнів безвізовий режим із ЄС. 

4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, тепер за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. 

У ЄС зазначили, що вважають відновлене покарання недостатнім запобіжником. 

Європейська правда