Харківський коксохім

depo.ua

З трьох десятків коксових батарей в Україні, понад половина вичерпали нормативний строк експлуатації у 25 років та працюють понаднормово, чим порушують технологічні нормативи – за 10 років підпримства так і не оновили свої потужності.

Про це у своїй колонці на ЕП розповів старший експерт зі скорочення промислового забруднення Команди підтримки реформ Міндовкілля Олег Савицький.

За його словами, в Україні наразі працює 8 коксохімічних підприємств, більшість з яких будувалися у 30-50 роки минулого століття. Найбільше від ситуації з порушеннями нормативів потерпають мешканці промислових міст: Харкова, Маріуполя, Запоріжжя, Кам’янського та Кривого Рогу. 

Ще 12 років тому наказ Мінприроди № 507 затверджував технологічні нормативи викидів від коксових печей. Але у 2014 році внесли зміни, які перенесли терміни модернізації до 1 січня 2021 року. 

У квітні 2021 року терміни для технологічних нормативів продовжили ще на 1 рік – до 1 січня 2022 року. Однак, підприємства за більш ніж 10 років так і не оновили виробничі потужності, тож навряд можна очікувати, що вони це зроблять за рік, - додав Савицький. 

5 з 8 підприємств належать компанії "Метінвест" Ріната Ахметова та виготовляють 1 млрд 150 тисяч тонн коксу на рік, що становить близько 65% всього виробництва коксівного вугілля в галузі.  

За обсягами виробництва коксу (1492 тис. т/рік) це підприємство значно поступається Авдіївському коксохімічному заводу (3615 тис. т/рік) та "АрселорМіттал Кривий Ріг" (3406 тис. т/рік), посідаючи третє місце, але значно випереджує їх за викидами основних забруднюючих речовин.

Як наголошує експерт Міндовкілля, це ставить під загрозу як екологічну, так і економічну безпеку держави, адже "промисловість формує майже чверть ВВП та валютної виручки країни, а також десяту частину державного бюджету". 

Нагадуємо:

В травні депутати вдруге провалили євроінтеграційний законопроєкт №4167 про зменшення промислового забруднення, який надає 12 років на модернізацію промисловості згідно європейських норм. 

Зеленський очікує, що до кінця року в Україні будуть ухвалені всі головні екологічні закони.

Руслан Стефанчук зазначив, що основні екологічні закони будуть розглянуті на порядку денному Верховної Ради та ухвалені ще до літніх канікул Парламенту. 

Екологічні організації вимагають від Верховної Ради невідкладно розглянути та прийняти законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності",  який має імплементувати в Україні положення Директиви 2010/75/ЄС "Про промислові викиди" та забезпечити впровадження найкращих доступних технологій та методів управління в промисловості, а також законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль".

Економічна правда