Колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, в якому просить зобов'язати Міністерство внутрішніх справ прибрати інформацію про його розшук.

Джерело: "Слово і діло" з посиланням на співрозмовників в органах правопорядку.

Деталі: У позові Дубілет-старший вимагає зобов'язати МВС прибрати з персонально-довідкового обліку наступну інформацію стосовно себе: "з 26 березня 2021 року розшукується Національним антикорупційним бюро України. Розшукова справа №12017040000000531 від 6 березня 2017 року".

За даними Судової влади, адвокат Дубілета подав три ідентичні позови до ОАСК. Позови потрапили до суддів Олександра Кармазіна, Тетяни Балась та Валерія Кузьменка. Суддя Кузьменко прийняв позов до розгляду, Балась – не встигла розглянути, а суддя Кармазін повернув позов і визнав зловживання процесуальними правами адвокатом Дубілета. 

На думку судді Кармазіна, дії адвоката умисні та суперечать завданню адміністративного судочинства. Йдеться про подачу позову з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб'єктивним складом учасників справи. На адвоката Дубілета наклали 5000 грн штрафу за ці дії.

За версією слідства, колишній перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко у змові з колишнім головою правління ПриватБанку Олександром Дубілетом і екскерівницею департаменту фінансового менеджменту банку Оленою Бичихиною розтратили майже 137 млн грн. 

Як вважають правоохоронці, ці гроші за день до націоналізації ПриватБанку безпідставно перерахували страховій компанії "Інгосстрах". Ця фірма визнана Національним банком України пов'язаною із власниками ПБ. За даними слідства, власниками СК "Інгосстрах" були Яценко та інші службовці ПриватБанку.

Також Дубілета підозрюють у причетності до розтрати 8,2 млрд грн коштів ПриватБанку. Слідство встановило, що в грудні 2016 року, напередодні націоналізації ПриватБанку, Олександр Дубілет розпорядився перерахувати 314,9 млн доларів (8,2 млрд грн за курсом НБУ) з кореспондентського рахунку, відкритого в одному з європейських банків, як погашення заборгованості за раніше виданими акредитивами двом компаніям-агротрейдерам Louis Dreyfus Suisse S.A. і Quadra Commodities S.A. 

Виконавцями цього розпорядження були на той час заступниця голови правління ПриватБанку Людмила Шмальченко та начальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПБ Надія Конопкіна.

Для прикриття фактичної розтрати коштів ПриватБанку і надання схемі вигляду законності колишній топ-менеджмент банку підробив банківські документи і провів фіктивне кредитування пов'язаного з банком офшору Claresholm Marketing Ltd. Таким чином цю особу зробили боржником на ту суму, яку вивели через погашення акредитивів іншим компаніям.

Цьому передувало: Наприкінці березня 2021 року Національне антикорупційне бюро оголосило у розшук колишнього голову правління Приватбанку Олександра Дубілета. Вищий антикорупційний суд заочно його заарештував.

Передісторія:

У грудні 2016 року уряд України ухвалив рішення про націоналізацію "Приватбанку". Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію держава загалом витратила понад 155 мільярдів гривень.

У вересні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва підтвердив правомірність прийнятого Нацбанком рішення про віднесення "Приватбанку" до категорії неплатоспроможних, відхиливши позов клієнта банку.

18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо націоналізації Приватбанку.

Госпсуд м.Києва ще розглядає позов колишнього власника ПриватБанку Ігоря Коломойського та його офшорної компанії Triantal Investments щодо повернення їм часток у банку.

28 травня 2021 року Наглядова рада "ПриватБанку" призначила новим головою правління банку Герхарда Бьоша.

Читайте також: Як рятували Приватбанк, і що відбувалося за лаштунками

Що стоїть за націоналізацією ПриватБанку. Версія екс-правління

Українська правда