Президенту МАУ та ексдиректору аеропорту "Бориспіль" Євгенію Дихне вручено обвинувальний акт у справі завдання 16,5 млн грн шкоди держпідприємству – справу скеровано до суду. Водночас адвокати наголошують, що доказів причетності Дихне до інкримінованого йому правопорушення немає.

Про це повідомила юридична фірма Miller, яка представляє Дихне у справі.

Зазначається, що слідство тривало близько двох років. Детективи НАБУ зібрали 41 том матеріалів справи. На думку адвокатів, у матеріалах справи немає доказів причетності Дихне до інкримінованого йому правопорушення.

"Це відповідає реальності, оскільки самого правопорушення не було як факту", - наголошують юристи.

"Євгенія Дихне звинувачують в тому, що коли він був на посаді в.о. директора державного підприємства Міжнародний аеропорт "Бориспіль", начебто всупереч інтересам служби підписував попередні договори оренди, завдяки яким орендарі мали змогу користуватись приміщенням та надавати послуги пассажирам аеропорту, поки Фонд державного майна зволікав зі своїми процедурами", - заявляють в Miller.

Обвинувальний акт охоплює період часу, коли Дихне працював на посаді в.о. директора державного підприємства МА "Бориспіль" (2016 - 2017 роки).

"До 2015 року у "Борисполі" по черзі або одночасно працювали 4 термінали, а пересісти з рейсу на рейс можливо було тільки пройшовши пішки з багажем більше кілометра по вулиці. При цьому, у терміналі D взагалі не було зони внутрішніх авіарейсів, бо її не врахували під час проектування.

За часів роботи Євгенія у "Борисполі" була впроваджена "хабова" модель розвитку аеропорту за принципом світових хабів у Франкфурті, Парижі, Стамбулі тощо - усі закордонні та внутрішні рейси були переведені до одного терміналу D, а зону внутрішніх вильотів на другому поверсі "прибудували" з нуля. І коли термінал D запрацював в повноцінному режимі, виникла одна масштабна проблема - відсутність інфраструктури. Тобто у терміналі не було тих атрибутів сучасного аеропорту, які є необхідними і комфортними для пасажирів: аптек, кіосків з пресою та сувенірами, кафе, кас авіакомпаній та туристичних фірм, залізничних кас тощо", - йдеться у позиції адвокатів.

Вони заявляють, що реалізація такого рішення ускладнювалася тим, що державним майном будь-якого держпідприємства розпоряджається Фонд державного майна.

"І в контексті необхідності швидких заходів на вирішення проблеми з комфортом аеропорту виникла традиційна бюрократична проблема. Конкурси на здачу майна в оренду проводились невиправдано довго - до 2 років. Тобто "Бориспіль" на фоні стрімко зростаючого пасажиропотоку та "безвізу" міг ще на 2 роки залишитись без звичних усім сучасних термінальних сервісів.

Євгеній Дихне використав не новий, але дієвий і значно швидший метод для уникнення кризи. Задовго до його початку роботи на посаді в.о. директора аеропорту "Бориспіль" підприємство використовувало попередні договори оренди як інструмент для ефективної роботи в умовах затягування конкурсів Фондом державного майна України на оренду приміщень. По суті, це договори про наміри орендувати приміщення після проходження конкурсу Фонду державного майна", - пояснюють вони.

Юристи зазначають, що за умовами таких договорів орендар сплачував за використання приміщення аеропорту ціну, розраховану за методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу Фонду держмайна, а орендна плата розподілялась у пропорції 70/30.

"Тобто 70% від орендної плати йшли до Фонду державного майна України (а отже до бюджету країни), а 30% залишалися аеропорту", - пояснили вони.

"При цьому орендар зобов’язувався звернутись до Фонду держмайна, щоб ініціювати конкурс на оренду цього ж приміщення у встановленому законом порядку і звільнити його, якщо за результатами конкурсу переможе інший претендент. Такі договори почали використовувати в "Борисполі" під час ЄВРО-2012, коли очікувався терміновий ввід в експлуатацію новозбудованої інфраструктури аеропорту, наплив величезної кількості іноземців, а Фонд державного майна і тоді проводив конкурси оренди по два роки.

Жоден з цих договорів ніколи не був визнаний недійсним в суді. За відповідними договорами стягувалася заборгованість у судовому порядку, що вказує на їх "змішаний" характер. За приблизно десять років в аеропорту "Бориспіль" було укладено більше сотні договорів попередньої оренди. Але тільки два випадкових попередніх договори є суттю злочину, який НАБУ інкримінує нашому клієнту", - йдеться у позиції юристів.

Захист Дихне заявляє, що він "не тільки не завдав збитків аеропорту "Бориспіль" чи державі, але своїми ефективними діями відвернув їх".

"У іншому випадку приміщення б пустували, плата за них не нараховувалася, аеропорт витрачав би гроші на їх утримання", - заявили вони.

Також, за словами юристів, Дихне мав всі юридичні підстави вважати, що діяв законно, підписуючи договори.

"На це вказують візи відповідальних співробітників підприємства на проектах договорів, довготривалість практики укладення подібних договорів на підприємстві, судова практика. Договори, підписані Євгенієм Дихне, не є його винаходом.

З 2012 року аеропорт підписав більше 100 договорів попередньої оренди. Тобто цей дієвий механізм існував як до приходу нашого клієнта на посаду, так і після його звільнення", - резюмували адвокати.

Раніше у НАБУ казали, що передача приміщення підприємцям відбувалася за заниженою вартістю. Крім того, оскільки майно належить Міністерству інфраструктури України, передавати його в оренду має право виключно Фонд державного майна України за відповідною конкурсною процедурою.

Нагадуємо:

НАБУ та САП викрили корупційну схему незаконного розпорядження майном міжнародного аеропорту "Бориспіль", що призвела до 16,5 млн грн шкоди держпідприємству.

Економічна правда