У Нацбанку вважають, що неринкові умови реструктуризації непрацюючих валютних кредитів, за що 13 квітня проголосувала Верховна Рада, та масова доступна іпотека  знаходяться на принципово різних "сторінках".

Про це регулятор заявив на своїй сторінці у Facebook.

НБУ наголосили, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових збалансованих умовах, які прийнятні й для банків, й для позичальників. Про це регулятор заявляв і раніше, коли законопроєкт ухвалили у першому читанні.

На думку Нацбанку законопроєкт створює надмірні преференції для однієї зі сторін. Увагу звертають на те, що  на кінець лютого 2021 року портфель валютної іпотеки на балансах банків становить майже 15 млрд грн, проте 95% за обсягом є непрацюючими кредитами.

Відтак, валютна іпотека вже завдала чималих збитків банкам: через тривалу дію мораторію та відсутність мотивації у позичальників обслуговувати кредити вони стали переважно непрацюючими. "Банки мали покрити їх резервами замість того, аби спрямувати кошти у ліквідність та капітал для нового іпотечного кредитування", – додали в НБУ.

Регулятор також знову звернув увагу на те, що затверджений у 2019 році Кодекс з процедур банкрутства визначає механізм, за яким валютні іпотечні кредити можуть бути реструктуризовані за процедурою банкрутства фізособи.

"Примусовою реструктуризація де-факто є лише для банків, що вочевидь порушує баланс інтересів кредиторів та позичальників. Це є тривожним сигналом про ставлення держави до захисту прав кредиторів, та, відповідно, матиме негативний вплив на активність банків на ринку іпотеки", – підсумовують в НБУ.

Читайте також: Тяжкий шлях до боргової свободи: як (не) працює банкрутство і чому фізособи можуть про це лише мріяти

Нагадуємо:

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".

У Національному банку вважають, що реструктуризації валютних кредитів має відбуватися на ринкових умовах, а не у примусовому порядку.

Економічна правда