Заступник керівника з питань реформи СБУ Сергій Пунь заявив, що розмови про те, що підприємці нібито масово скаржаться на тиск Служби безпеки, є маніпулятивними і не відповідають дійсності.

Про це він написав у колонці для УП.

За його словами, насправді кількість скарг на СБУ до Ради бізнес-омбудсмена є значно меншою, ніж на інші державні органи.

"Не потрібно маніпулювати фантомним "кошмаренням" бізнесу - такі слова не підкріплені фактами. Варто подивитися на річний звіт Ради бізнес-омбудсмена за 2019 рік і все стане зрозуміло", - підкреслив Пунь, коментуючи заяви окремих експертів і громадських активістів.

За його словами, відповідно до звіту Ради бізнес-омбудсмена за 2019 рік, кількість звернень щодо СБУ зменшилась найсуттєвіше (-45% проти 2018 року та -59% проти 2017 року).

"Відтак у 2019 році було лише 17 скарг на СБУ, тоді як на дії податківців скаржилися 1073 рази, а на Нацполіцію - 107. Водночас СБУ системно виконує рекомендації, які надає Рада бізнес-омбудсмена", - зазначив він.

Пунь заявив, що різноманітні інформаційні атаки відносно функціоналу СБУ є свідченням того, що питання реформи служби стало занадто політизованим.

"Нав’язується думка - якщо реформа не буде відповідати чиїмось уявленням, побажанням чи вимогам, то значить вона "неправильна". Та хіба критика заради критики є маркером ефективності?" – вважає він.

За його словами, у доопрацьованому законопроєкті щодо реформи СБУ, який наразі розглядають комітети Верховної Ради, враховані пропозиції міжнародних партнерів. Зокрема, щодо обмеження повноважень СБУ з протидії огрзлочинності, економічним і корупційним злочинам.

Він додав, що такі повноваження можуть здійснюватися лише у межах контррозвідувальної діяльності.

"Є запобіжники, щоб Служба займалася тільки справами державної безпеки", - підкреслив Пунь. 

Читайте також: Хто замінить податкову міліцію і кому це потрібно

Нагадаємо:

Голова фінкомітету Ради Данило Гетманцев заявив, що згідно законопроєкту про створення Бюро економічної безпеки, СБУ все таки не буде займатися економікою, як про це раніше повідомляв заступник голови комітету Ярослав Железняк.

Як повідомляв нардеп Железняк, податковий комітет ВРУ на засіданні 28 вересня, розглядаючи законопроєкт про Бюро економічної безпеки до 2 читання, не зміг підтримати одну з головних вимог бізнесу - знизити вплив правоохоронних органів на бізнес.

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 3087-д "Про Бюро економічної безпеки" - правоохоронний орган, який займатиметься кримінальними порушенням у сфері економіки та ліквідує податкову міліцію.

Також законопроєкт пропонує забрати в СБУ повноваження щодо розслідування економічної злочинності.

Законопроєкт передбачає перехідний період, щоб уникнути колапсу в системі: кримінальні провадження буде передано Генеральній прокуратурі, а потім до нового органу, який розпочне свою діяльність, коли в його штаті буде 30% працівників.