"Голос" подав до законопроєкту про локалізацію 2 тисячі правок, у фракції пояснили чому
Фракція "Голос" подала понад 2 тисячі правок до законопроєкту про локалізацію та введення преференції для вітчизняного машинобудування і планує наполягати на кожній із них під час розгляду у залі.
Про це у коментарі ЕП заявив перший заступник голови податкового комітету ВР, нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
Нардеп пояснює, що більшу частину закону складають розрахунки ступеня локалізації по 82 категоріям товарів, які є незрозумілими.
"Враховуючи, що жодного розрахунку під законопроєктом немає (незрозуміло, чому по одному товару 35%, а по іншому 40%) , ми по всім цим позиціям давали свої правки", - повідомляє Железняк.
Також велика частина правок стосується приведення законопроєкту у відповідності міжнародним зобов’язанням щодо євроінтеграції.
Ще частина - приводить законопроєкт у відповідність до альтернативної версії, який передбачає, що український виробник який на конкурентних засадах виграв конкурс зможе претендувати на подальші державні кредити та гарантії.
"Законопроєкт у першому читанні був ніяко написаний, тому звичайно, його повністю треба переписувати.
Враховуючи, що кожне переписання це окрема правка, починаючи з юридичних "багів" і закінчуючи вагомими змінами, то і вийшла така кількість правок.
Ми будемо наполягати на кожній зміні в залі, тому що, вважаємо що законопроєкт у цьому вигляді - це корупційна кормушка і порушення міжнародних зобов'язань", - заявив Железняк, додавши, що якщо розгляд правок на комітеті буде конструктивним, то "Голос" не буде блокувати законопроєкт.
Нагадуємо:
Верховна Рада на засіданні 21 липня прийняла за основу законпроєкт №3739, який передбачає преференції для вітчизняного машинобудування, що суперечить Угоді про асоціацію з ЄС.
У законопроєкті йдеться про зобов’язання мати місцеву складову в певних видах машин, які закуповуються коштом держави або місцевих органів влади.
Документ містить вимогу до мінімального ступеня локалізації на рівні 25-45% з 2021 року та 40-60% з 2024 року. Крім того, він стосується не всіх закупівель, а порівняно вузької групи продукції машинобудування для потреб енергетики, ЖКГ та транспорту.
Проєкт закону не сумісний з міжнародними зобов’язаннями України. В Угоді про асоціацію є окрема глава, яка присвячена державним закупівлям. Одним із принципів є недискримінаційність.
Детальніше читайте у статті – "Тільки для своїх: як нова ініціатива "Слуги народу" загрожує відносинам з ЄС"
Економічна правда
Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"