Заяви про зростання інфляції або ослаблення гривні є контрпродуктивними, оскільки можуть спричинити скорочення інвестицій, споживання та зайнятості.

Про це свідчать результати дослідження, яке провели професор Каліфорнійського університету в Берклі, член Редколегії VoxUkraine Юрій Городніченко, та професорка KSE Соломія Шпак.

"На початку липня президент Володимир Зеленський заявив, що його команда майже рік веде боротьбу зі зміцненням гривні. На думку президента, через курс гривні, що був у країні останнім часом, підприємства "недоотримали мільйони та закрилися". Міністр економіки також неодноразово заявляв, що інфляція має бути 8-9% і навіть 11-12% (Національний банк України прогнозує інфляцію на рівні 5-6%, за 6 місяців інфляція становила 2,4% відносно аналогічного періоду минулого року).

Такі заяви впливають на інфляційні очікування підприємств. У свою чергу, інфляційні очікування прямо пов'язані з інфляцією та очікуваннями щодо курсу гривні й зростання ВВП", - йдеться у прес-релізі VoxUkraine.

Підприємці, які очікують ослаблення гривні (тобто для купівлі одного долара потрібно більше гривень), також починають чекати зростання інфляції. А та в свою чергу асоціюється зі зростанням безробіття та економічним спадом.

"Якщо говорити людям, що національна валюта знеціниться на 10 відсоткових пунктів (з 27 до 30 грн/дол), швидше за все, це призведе до збільшення очікуваної інфляції на 3 відсоткових пункти — а це немало", - підкреслюють Юрій Городніченко та Соломія Шпак.

"Часто кажуть, що слабша гривня дозволить "розгорнути крила" експортерам. Але те ж опитування НБУ показує, що керівники з вищими інфляційними очікуваннями частіше очікують на макроекономічний спад. Простіше кажучи, вони розцінюють зростання інфляції як погану ознаку.

А отже - зменшують свої інвестиції, скорочують персонал та неохоче наймають нових працівників. Крім того, вони очікують зростання витрат, тому можуть заздалегідь підняти ціни, тим самим запускаючи "спіраль інфляції".

Щоб стримати інфляцію, яка найбільше б’є по найбіднішим верствам населення, НБУ буде змушений піднімати відсоткову ставку. Це зменшить можливість кредитування бізнесу і може призвести до уповільнення економіки, якщо не рецесії", - підкреслюють економісти.

"Розробникам політики потрібно бути надзвичайно обережними у виборі слів, щоб спрямовувати економіку та зберігати спокій на ринках. Це мистецтво, яким в Україні багато хто ще не володіє", - додають Юрій Городніченко та Соломія Шпак.

Нагадаємо:

Президент України Володимир Зеленський вважає, що через курс гривні українські підприємства "недоотримали мільйони і закрилися", за його словами, всі підприємці "прекрасно розуміють" ситуацію навколо глави НБУ.

Міністр економіки Ігор Петрашко заявив, що у короткостроковій перспективі оптимальний рівень інфляції має бути не нижче 8-9%.

Міністр економіки Ігор Петрашко допускає зниження облікової ставки Нацбанку нижче рівня інфляції.

У травні 2020 року споживчі ціни порівняно з квітнем виросли на 0,3%, у річному вимірі (до травня 2019 року) інфляція сповільнилась до 1,7%.

У 2019 році зростання споживчих цін в Україні сповільнилось до 4,1% у порівнянні з 9,8% у 2018 році.

У 2017 році показник інфляції становив 13,7%, у 2016 - 12,4%, у 2015 - 43,3%.

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 8% до 6% річних із 12 червня 2020 року. Це – найнижчий рівень облікової ставки за історію незалежної України.

Аналітики агентства J.P. Morgan у зв'язку із відставкою голови НБУ Якова Смолія переглянули прогноз про зниження облікової ставки НБУ у 3 кварталі 2020 року до 5% на її збереження на рівні 6%.

Читайте також: "Низька інфляція – це катастрофа". Чому міністр економіки хоче, щоб ціни зростали швидше

Економічна правда