У НБУ наполягають на скасуванні запровадженого на період карантину обмеження зарплат у держсекторі та держкомпаніях у 47 тисяч гривень.

Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" заявила в.о. голови Нацбанку Катерина Рожкова.

"Держкомпанії стали конкурентоспроможними на ринку праці, вони залучили умілих і чесних менеджерів, які працюють на компанію, а не на приховані олігархічні групи.

До того ж рівень зарплат дозволяє усунути корупційну складову. Тепер же з урахуванням введеного обмеження держкомпаніям, та й Нацбанку, буде вкрай важко утримувати висококласних спеців на своїх місцях", - підкреслила Рожкова.

За її словами, завдяки проведеній реформі корпоративного управління і залучення незалежних директорів у наглядові ради виросла прибутковість держкомпаній.

"Держпідприємства роками приносили збитки бюджету, щорічно обходячись в мільярди доларів у вигляді дотацій. Тоді як за останні два роки вони принесли пару мільярдів доларів у вигляді дивідендів", - зазначила вона.

Нагадаємо:

Президент Володимир Зеленський відкликав з Верховної Ради законопроєкт №3708, який передбачає скасування обмеження зарплат чиновників на період карантину у 47 тисяч гривень.

Верховна Рада на позачерговому засіданні 13 липня мала розглянути скасування обмеження зарплат чиновників на період карантину у 47 тисяч гривень, що раніше схвалили нардепи.  

10 квітня президент Володимир Зеленський просив нардепів підтримати обмеження зарплат чиновників на період карантину.

Нардепи ухвалили 13 квітня зміни до держбюджету, якими на період карантину визначили граничну суму зарплат чиновників та суддів у 10 мінімальних заробітних плат. (Мінімальна зарплата наразі встановлена на рівні 4723 гривні).

Пізніше Вища рада правосуддя заявила, що тимчасове обмеження суддівської винагороди порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової влади в цілому.

Аналогічне рішення прийняли і у Кабміні для керівників виконавчих органів та членів наглядових рад держкомпаній.

З березня 2020 року наглядова рада "Укрзалізниці" не отримує зарплату, при цьому члени наглядової ради не є співробітниками компанії, а надають послуги суто за договором з акціонером, в рамках якого передбачені фіксовані виплати, заявив член наглядової ради УЗ Сергій Лещенко.

За його словами, наглядова рада УЗ до цих пір не підписала додаткову угоду на скорочення виплат.

"Наскільки мені відомо, у даному випадку кожна компанія знаходить свою форму домовленості з цього питання. Десь досить письмово повідомити про те, що погоджуєшся на скорочення виплат. Але у нас повинна бути підписана офіційна додаткова угода, проте вже третій місяць воно не підписана не з нашої вини", - стверджує Лещенко.