У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №3607 про установу бізнес-омбудсмена, який, зокрема, розширює можливості бізнес-омбудсмена та передбачає створення регіональних представництв.

Про це повідомляється на сайті ВР, передає інформаційно-аналітичний центр "Громадський простір".

Серед авторів законопроєкту - Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Дмитро Наталуха та інші - загалом 39 народних депутатів.

"Рада бізнес-омбудсмена - інституція, яка допомагає переважно малому та середньому бізнесу в досудовому порядку врегулювати неправомірні претензії контролюючих органів.

Згідно з публічним звітом організації, за 5 років роботи інституція розглянула понад 7 тисяч скарг та допомогла повернути 18 мільярдів гривень українським підприємствам", - йдеться у повідомленні.

Законопроєкт, зокрема, розширює можливості бізнес-омбудсмена для захисту бізнесу, визначає більш чіткий порядок розгляду скарг, закріплює незалежний статус установи бізнес-омбудсмена як неурядової неприбуткової організації на відміну від нинішнього статусу дорадчого органу при Кабміні. 

Раніше заступник голови комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Кисилевський запропонував депутатам відкликати попередню версію закону, яка була перехідною з Ради восьмого скликання.

"Стара редакція втратила актуальність, але не втратила актуальності діяльність бізнес-омбудсмена в Україні. Нова редакція законопроєкту враховує недоліки попередньої версії і відповідає сьогоднішнім реаліям. Законодавче врегулювання статусу бізнес-омбудсмена сприятиме кращому захисту українського бізнесу", - пояснив нардеп.

"Прийняття закону "Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні" стане хорошим сигналом для українських та міжнародних інвесторів, підкреслить, що Україна керується принципами верховенства права та використовує всі інструменти для захисту інтересів бізнесу від можливих неправомірних дій держорганів", - зазначив бізнес-омбудсмен Марчін Свенчіцький.

Нова редакція:

1. Змінює статус інституції на неурядову неприбуткову організацію.
2. Передбачає можливість створення регіональних представництв.
3. Надає права на зустрічі з усіма держслужбовцями, включно з Прем'єр-міністром, у пріоритетному порядку. Передбачає можливість відвідування засідань Кабінету Міністрів, Верховної Ради.
4. Систематизує критеріїв подачі та відхилення скарг, визначає чіткий порядок розгляду скарг.

5. Встановлює обов’язок співпраці з бізнес омбудсменом органам, які не входять до складу КМУ. 
6. Розширює відповідальність державних чиновників щодо незаконної відмови своєчасного надання точної інформації за запитом Установи бізнес-омбудсмена
7. Визначає механізм формування Наглядової Ради, критерії входу та можливість добровільного виходу бізнес-асоціацій зі складу Наглядової Ради. 

Нагадаємо:

15 жовтня 2019 року новий бізнес-омбудсмен України Марчін Свєнчіцький офіційно вступив на посаду, він своїм першочерговим завданням бачить прийняття Верховною Радою закону про установу бізнес-омбудсмена.

Економічна правда