Міністерство економіки планує запровадити 30% квоти на імпорт азотних добрив - решту мають заповнити заводи Ostchem Дмитра Фірташа, "Дніпроазот" Ігоря Коломойського та державний Одеський припортовий. Аграрії - проти.

Про це йдеться у матеріалі DW.

Заступник міністра економіки Тарас Качка називає квоти способом збереження робочих місць у хімічній галузі. У пресслужбі Group DF Фірташа наголосили, що на хімічних підприємствах холдингу працюють близько 15 тисяч людей. А загалом у хімічній і супутніх галузях - близько ста тисяч. 

"Ми вважаємо, що квоти на імпорт азотних добрив мають бути запроваджені у розмірі, який забезпечуватиме завантаження вітчизняних потужностей мінімум на 80 відсотків", - повідомили у пресслужбі холдингу.

У холдингу Фірташа вважають квоти "здоровим протекціонізмом" і вказують на те, що ЄС також захищає своїх виробників хімії, зокрема, обмежує ввезення одного з видів азотних добрив - аміачної селітри.

Водночас, аграрії обурюються, що завантаження хімічних підприємств відбуватиметься фактично їхнім коштом. Всі ключові аграрні асоціації України гостро розкритикували такий крок, у низці регіонів відбулися протести фермерів, після чого Мінекономіки відклало запровадження квот на місяць.

За розрахунками економіста з Київської школи економіки Олега Нів'євського, мінеральні добрива у собівартості продукції фермерів сягають 20 відсотків, що у середньому на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у великих агровиробників.

Імпортні азотні добрива торік подешевшали через зміцнення курсу гривні. Ціни в Україні через активний імпорт з ЄС і Білорусі впали попри те, що влітку 2019 року Україна запровадила ембарго на імпорт добрив з Росії, які традиційно дешеві через низьку вартість газу. Протягом року, за даними аналітиків ринку, частка імпорту коливалася від 15 до 50%.

Нагадуємо:

22 травня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ввела антидемпінгові мита на труби (51,52%) з КНР,  на сірники з Білорусі (21,32%) та РФ (45,79%) а також на полімери (18%)  незалежно від країни походження.