Створення Стабілізаційного фонду може дати урядові маневреність та оперативність, але є ризики щодо того, яким чином, на що саме витрачатимуться бюджетні кошти, та чи буде дотримано прозорість та зрозумілість розподілу витрат.

Про це повідомляє Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки з посиланням на текст законопроєкту.

18 березня на засіданні Уряду було оголошено про намір створити Стабілізаційний фонд для фінансування боротьби з коронавірусом. Урядом було напрацьовано відповідний законопроект. 

Через Стабфонд надаватиметься фінансова підтримка державним та комунальним підприємствам, фінансуватиметься обслуговування та погашення державного боргу; заходи із підтримки фінансово-економічної системи та багато іншого.

Також установа фінансуватиме видатки на підтримку медичної галузі, соціальні виплати, і навіть збільшення видатків Пенсійного фонду. 

"Іншими словами, "поруч" з загальним та спеціальним фондами державного бюджету, видатки за якими чітко визначені Законом про державний бюджет, даний законопроект фактично пропонує створити третій фонд, обсяг та напрямки видатків в якому вручну визначатиме Кабмін та профільний комітет ВР з питань бюджету", - повідомляють у Центрі.

Повідомляється, що: законопроєкт зачіпає далеко не лише державний бюджет, але й сфери, які прямого відношення до бюджету не мають. 

Наприклад:

 - пропонує надасти уряду - на період карантину -  право призначати держслужбовців категорій А, Б, В без конкурсу

 - Поширити функції органу державного фінансового контролю (тобто Держаудитслужбі)  не лише на бюджетні установи, але й на підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить суб’єкту господарювання державного сектору економіки.

Нагадуємо:

Економічна правда