Державний борг за два місяці поточного року виріс на 2,6% або більш ніж на 46 мільярдів гривень. 

Про це повідомив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, передає прес-служба відомства.

"Девальвація у січні–лютому цього року гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, і перевищення державних запозичень над погашенням державного боргу спричинили збільшення державного боргу на 46,4 млрд грн (2,6%).

Зовнішній борг зріс на 61,2 млрд грн (6,6%), а внутрішній – скоротився на 14,8 млрд грн (1,8%)", – сказав Пацкан.

За його словами, на погашення державного боргу витрачено 51,7 млрд грн, або 87,6% плану на звітний період. 

"Економія на обслуговуванні боргу відбулася за рахунок нижчого курсу гривні по відношенню до долара ніж врахований у державному бюджеті на цей рік.

І нам знову доводиться говорити про неналежну якість макроекономічного прогнозування. Адже закладення в бюджет курсу гривні, який суттєво відрізняється від реального, тягне за собою чимало проблем", – наголосив Пацкан.

Він нагадав, що фактичний курс гривні у середньому за січень−лютий становив 24,0 гривні за долар, тоді як у розрахунках показників бюджету на 2020 рік враховано 27 гривень за долар. 

За оцінкою Рахункової палати, тільки в січні це призвело до недонадходження 2,3 млрд грн доходів.

Нагадуємо:

У грудні 2019 року держборг України у доларовому еквіваленті виріс на 1,54 млрд доларів проти листопада - за рік держборг у доларах виріс на 6,05 млрд доларів.

12 лютого Кабінет міністрів створив Боргове агентство для того, щоб Україна не мала проблем із погашенням раніше взятих запозичень.

У 2019-му році співвідношення показника державного боргу до ВВП знизилось до 50% вперше з 2013 року.

Читайте також: Найгірший за 5 років: Що завадило виконати бюджет-2019 і що там у 2020-му

Гірка цукерка: як Україна буде розраховуватись за ВВП-варантами Яресько і Яценюка