Уряд та Національний банк запровадили традицію регулярних зустрічей в межах Меморандуму про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.

Про це повідомляє урядовий портал.

Зазначається, що зустрічі у  форматі "на каву" мають виключно координаційний характер та є майданчиком для діалогу, а не для ухвалення рішень. 

В них беруть участь прем'єр-міністр Олексій Гончарук, голова НБУ Яків Смолій, міністр економіки Тимофій Милованов, міністерка фінансів Оксана Маркарова, члени Правління центробанку, заступники міністрів фінансового та економічного блоку. 

"Уряд, як і НБУ, незалежні один від одного, мають однакову мету - стабільна економіка, сильна фінансова система та, як результат, добробут українських громадян", - коментує зустріч Гончарук.

Так, в рамках сьогоднішньої зустрічі йшлося переважно про зміцнення курсу гривні та його вплив на інфляцію та економічне зростання. Зокрема, представники Національного банку відзначили, що це є позитивним для економіки в цілому, хоча в короткостроковій перспективі може мати певний негативний вплив на окремих сегментах.

"Завдяки зміцненню курсу гривні інфляція знизилася до 5,1% у листопаді та буде у проміжку 5% +/- 1 в.п. за підсумками року, тобто ціль з інфляції ми цього року виконали", - наголосив Яків Смолій.

Плюси від зміцнення курсу є і для компаній-експортерів, відзначили члени Правління НБУ. По-перше, це частково знижує собівартість продукції, яка буде спрямовуватися на експорт, адже до 50% витрат українських експортерів прямо чи опосередковано здійснюються в іноземній валюті (сировина, обладнання, паливо тощо).

По-друге, укріплення обмінного курсу збільшує конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили.

Натомість, спад виробництва у металургії, який спостерігається в останні місяці, зумовлений не зміцненням курсу, а насамперед падінням цін на метали на світових ринках. Так, у вересні-жовтні 2019 року світові ціни на сталеву продукцію були на 20% нижчі, ніж рік тому. Як наслідок, падіння обсягів виробництва чорних металів спостерігається не лише в Україні, а й Німеччині, Франції, Іспанії. 

При цьому за несприятливих зовнішніх цінових умов українські металургійні заводи намагалися максимально корисно використати час та провести заплановані раніше ремонти, що і позначилося на показниках виробництва галузі.