PROMOTED

За останніми даними аналітичного центру "JWT Intelligence" покоління Z не лише активно споживає сучасну культуру, а й саме її виробляє, монетизуючи творчість через Інстаграм і Снепчат. 51% міленіалів стверджують, що вони креативніші за попереднє покоління.

"Світові консалтингові компанії сміливо прогнозують: до 2025 року частка молоді серед зайнятого населення планети становитиме 75%. Це споживачі, які понад усе цінують враження й новий досвід, — те, що в достатку пропонують креативні індустрії", — розповідає експерт з розвитку креативної економіки Анастасія Образцова.

24 липня 2019 Україна вичерпала річний обсяг своїх природних ресурсів і далі "живе в кредит" у майбутнього. Щороку дата використання річних запасів настає раніше: людство споживає ресурси швидше, ніж вони встигають відновитися.

Тому гостро стоїть питання, як переорієнтувати економіку з надмірного споживацтва й важкої промисловості на інший двигун — екологічний, прибутковий, не обтяжений гравітацією природних умовностей. Це можливо зробити за рахунок розвитку креативних індустрій, що комерціалізують талант, уяву, інтелектуальну власність.

До них належать дизайн, мода, відеоігри, VR-технології, серіали й навіть оцифровані музеї — всі форми культури, які спроможні створити затребуваний на ринку продукт.

Серед лідерів з розвитку креативної економіки — Швейцарія, Швеція, Данія, Великобританія, Фінляндія, Ірландія, Нідерланди, Люксембург, Сингапур, Франція, Німеччина, Ізраїль, Норвегія. Україна посідає 42 місце у "Глобальному індексі інновацій" у секції "Результати креативної діяльності".

Цікаво, що 14 країн з першої двадцятки рейтингів "Глобальний індекс інноваційності" та "Індекс екологічної ефективності" співпадають.

Тобто є послідовна закономірність між тим, як держава використовує інноваційний ресурс — креативність, цифрові технології, рівень розвитку бізнес-процесів, інтелектуальну власність, — та зусиллями, спрямованими на захист довкілля.

Україна не стоїть осторонь глобальних трендів. За дослідженням ЮНЕСКО внесок креативних індустрій у ВВП країни становить 4%.

Останніми роками у прокат виходить більше українських фільмів: за інформацією Держкіно, у 2018 році вийшло 35 повнометражних українських картин, які зібрали понад 198 млн грн.

Минулого року офіційний обсяг реалізованої продукції українських рекламних агентств становив 27,8 млрд грн, а експорт ІТ-послуг склав 4,5 млрд доларів. Ці показники, на думку Анастасії Образцової, будуть тільки поліпшуватися.

"Наведені дані свідчать про перспективу розвитку креативних індустрій в Україні. Проте креативність не проростає сама по собі будь-де. Держава формує сприятливу нормативно-правову базу, лібералізує доступ до фінансів для креативних стартапів, модернізує освіту, просуває креативні індустрії за кордоном засобами культурної дипломатії. Це все стимулюватиме молоде покоління розвивати бізнес удома, а не шукати кращої долі за кордоном", — переконана А. Образцова.