Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 17,5% річних.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Як пояснили в центробанку, це необхідно для убезпечення від інфляційних ризиків, які посилилися з моменту ухвалення попереднього рішення у квітні, та досягнення цілі 5% у наступному році.

Два останні місяці поспіль споживча інфляція перевищувала прогноз Національного банку. У квітні вона становила 8,8% у річному вимірі і у травні, за оцінками НБУ, продовжила прискорюватися.

Утім, таке прискорення зумовлене насамперед тимчасовими чинниками, запевнили в Нацбанку. Серед них – зростання цін на окремі види овочів та паливо.

У другій половині року вплив цих чинників нівелюється через надходження у продаж овочів нового врожаю, а також здешевлення енергоресурсів на світовому ринку.

Фундаментальний інфляційний тиск і надалі поступово знижувався, зазначили в НБУ. Про це свідчить уповільнення базової інфляції відповідно до прогнозу центробанку з початку року.

Покращувалися й інфляційні очікування, підкреслили в НБУ.

Водночас внутрішній попит продовжував стрімко розширюватися. Зокрема, останнім часом високими темпами зростали заробітні плати, роздрібний товарооборот, будівництво та промисловість.

Також упродовж останніх тижнів посилилася волатильність на фінансових ринках.

Як пояснили в Нацбанку, це відбулося внаслідок:

поширення в інформаційному просторі спекуляцій на тему зовнішнього державного боргу;

відкладання обговорення подальшої фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду до формування нового уряду; 

подальше посилення загроз для фінансової стабільності через перебіг судових процесів. 

Нагадаємо, що оприлюднений у квітні макроекономічний прогноз НБУ передбачав поступове уповільнення інфляції до 6,3% на кінець 2019 та 5,0% на кінець 2020 року.

Основним припущенням цього прогнозу була подальша реалізація Україною своїх зобов’язань за програмою співпраці з МВФ.

"Однак на сьогодні обговорення подальшої фінансової підтримки з боку МВФ та, як наслідок, пов'язаного фінансування відкладено до формування нового уряду. Це посилює вразливість економіки України та може зумовити збільшення волатильності на фінансових ринках", - зазначили в НБУ.

Також Правління відзначило, що розширення внутрішнього попиту може стримувати послаблення фундаментального інфляційного тиску.

Вагомою залишається й решта ризиків – як зовнішніх, так і внутрішніх, на які Нацбанк звертав увагу під час попереднього рішення з монетарної політики.

Зокрема, в країні зберігається невизначеність, яку традиційно зумовлює період виборів.
За інформацією НБУ, з-поміж зовнішніх ризиків не втратили актуальності:

рецесія світової економіки та зниження цін на сировинних ринках;

збереження геополітичної напруги, зокрема через торговельні конфлікти;

невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу;

перебіг військового конфлікту та нові торгові обмеження з боку Росії.

Правління Національного банку, як і раніше, припускає, що цикл пом’якшення монетарної політики може продовжитися за умови послаблення інфляційних ризиків та стійкого покращення інфляційних очікувань. 

Нагадаємо, що 25 квітня відбулося зниження облікової ставки НБУ з 18% до 17,5%.

Економічна правда