Запровадження рецептурності лише в людській медицині може призвести до того, що ліки почнуть купувати у ветеринарних аптеках і застосовувати до людей, що може призвести до неякісного лікування. Щоб запобігти цьому, бізнес пропонує уніфікувати систему рецептів людської та ветмедицини.

Про розповіли у Європейській Бізнес Асоціації.

"Ліки для тварин, так само як і для людей, поділяються на рецептурні і безрецептурні. Адже, здебільшого, хвороби тварин лікуються тими ж діючими речовинами в ліках. Тож запровадження рецептурності лише в людській медицині може призвести до того, що ліки почнуть купувати у ветеринарних аптеках і застосовувати до людей", - пояснили експерти.

І підкреслили, що у ветаптеках ліки продаються переважно без рецептів.

Як розповіли в асоціації, перевагою лікування тварин є те, що для цього наразі можна використовувати ліки для людей, які можна купити у звичайній аптеці.

"Проте, домашні тварини хворіють і такими хворобами як епілепсія, рак тощо. І тут виникають ускладнення. Адже ці ліки можна придбати виключно у людській аптеці і виключно за рецептом людського лікаря", - підкреслили в асоціації.

Таким чином, вважає бізнес, виникає правова колізія: "Адже виходить, що, до прикладу, щоб пролікувати корову, яка забезпечує господарство молоком, потрібно отримати рецепт у людського лікаря. Це по меншій мірі дивно", - пояснили в ЄБА.

Як зазначили в ЄБА, уніфікації системи рецептів є звичайною європейської практикою.

 Окрім того, побоювання у бізнеса викликає ситуація з антибіотиками.

"Адже у ветаптеці їх можна придбати без рецептів", - підкреслили експерти.

 Тому бізнес пропонує максимально швидко уніфікувати рецептурність ліків людської та ветмедицини. Це дозволить мінімізувати можливості для не якісного лікування, що може призвести до негативних для здоров’я наслідків, вважають експерти.

"Для цього потрібно, перш за все, запровадити єдину електронну систему рецептів, яка дозволить виробникам вносити назву препарату та серію, лікарям – електронний рецепт, а споживачам можливість перевіряти оригінальність препарату", - запропонували в ЄБА.

Найбільш важливим елементом цієї системи має бути розділ подачі скарг, підкреслили в ЄБА.

"Це дозволить виробнику та державі контролювати епізоотичну ситуацію (поширення певної хвороби) по всій території країни та мінімізує можливість отримання підробки або нелегального імпорту", - пояснили експерти.

Вони додали, що наразі така система розробляється.

"Вона (система –ред.) має бути уніфікована з міжнародною ветеринарною базою ЄС в частині спостереження за побічними реакціями. Для її фінального запуску необхідним є прийняття проекту закону про ветмедицину, який наразі готується в Держспоживслужбі", - розповіли експерти.

Друге важливе питання ветеринарної сфери – оформлення паспорту для тварини, який є основним документом. Він видається ветлікарем при первинній вакцинації тварини та містить інформацію про власника тварини, дату вакцинації та тип вакцини, профілактичне лікування тощо.

Водночас, виникає парадокс, адже документ, який видає ліцензований ветеринарний лікар, державою не визнається, кажуть у ЄБА.

"Тож якщо, до прикладу, тварину потрібно вивезти закордон, необхідно звертатись до державної уповноваженої ветеринарної клініки, повторно заповнювати всі необхідні документи та проходити повторну вакцинацію. Це займає час та потребує додаткових коштів", - розказали в ЄБА.

 На думку бізнеса, така ситуація виглядає абсурдно.

"Та, очевидно, потребує врегулювання, оскільки сезон подорожей вже почався і все більше власників тварин стикаються з ускладненнями при перетині кордону з домашніми улюбленцями", - зазначили в асоціації.

Зі свого боку, найближчим часом бізнес-спільнота обіцяє підготувати відповідні пропозиції та надати їх Мінагрополітики та Держпродспоживслужбі на врахування.

Читайте також: Якою буде медицина майбутнього: віртуальні лікарні та профілактика. Описує Bloomberg.

Економічна правда