Бізнес не відчуває змін у податковій системі: показник податкового індексу в листопаді 2018 року – березні 2019 року становив 2,98 балів із 5 можливих, у той час як у попередній період він становив 2,97.

Про це свідчать результати опитування "Податковий індекс", яке Європейська Бізнес Асоціація регулярно проводить серед експертів членських компаній.

"Індекс все ще знаходиться у негативній площині та жодного разу не перетнув нейтральну позначку в 3 бали за всю історію досліджень з 2011 року", - розповіли в ЄБА.

Водночас експерти відзначають, що є точкові покращення в оцінках респондентів, які водночас не вплинули на загальний результат.

"57% експертів вважають якість податкового законодавства задовільним, тоді як у попередньому періоді таких було 48%. Частка невдоволених якістю податкового законодавства становить 23%, водночас ще 20% респондентів вважають його якісним.

У попередній хвилі опитування думки експертів щодо того, наскільки чинний податковий режим сприяє веденню бізнесу, розділилися практично навпіл. Цього разу переважна більшість респондентів (68%) оцінили режим як сприятливий веденню бізнесу, а 32% - як перешкоджаючий.

В оцінках експертами процесу адміністрування податків та підготовки податкової звітності спостерігається негативна динаміка.

"Тільки 13% експертів оцінили даний процес позитивно. Натомість 37% вважають процедуру обтяжливою. Минулого року позитивну оцінку дали 30% респондентів, а негативну – 45%. Збільшилась кількість респондентів, які дали даній процедурі нейтральну оцінку", - свідчать результати опитування.

Основні фактори, що негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності для респондентів:

Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків;

Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів;

Поспішне запровадження нових правил і недостатність часу для пристосування до них;

Недосконалість електронної системи звітності;

Кількість платежів. 

За даний період прояви фіскального тиску відчули на собі 29% опитаних (дані попереднього періоду співпадають). 28% повідомили про те, що тиск був майже відсутній і 18% експертів взагалі не зіштовхнулися з цим явищем впродовж досліджуваного періоду. 

Серед методів тиску бізнес назвав такі:

Необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та несприйняття ними контраргументів/пояснень;

Упереджені рішення фіскальних органів;

Технічні проблеми з роботою серверу ДФС під час подання електронної звітності та реєстрації податкових накладних з ПДВ;

"Пропозиції" сплати податків авансом.

Результати опитування показали, що кількість незадоволених якістю податкових сервісів лишилася такою ж, як і минулого року – 24%. Натомість 35% опитаних підтвердили, що задоволені якістю податкового обслуговування і ще 41% продемонстрували нейтральне ставлення. 

Також експертів опитали щодо того, які кроки мали б значно полегшити ведення бізнесу у площині оподаткування, на їхню думку. Цього року звучали такі пропозиції:

Істотне зниження навантаження на фонд оплати праці, що дозволить розширити базу оподаткування;

Прозорість та спрощення процедури нарахування податків, зниження податкового навантаження;

Забезпечення стабільності та передбачуваності законодавства, дотримання принципу стабільності оподаткування;

Боротьба з контрабандою та податковим шахрайством;

Зниження ставки податку на прибуток та ПДВ;

Зменшення кількості податків і неподаткових платежів та спрощення механізму їх розрахунку і адміністрування.

Також експертам задали два додаткових запитання:

• Чи потребує податкове законодавство радикальних змін або ж необхідно лише сумлінно виконувати норми чинного законодавства?
• Якими можуть бути наслідки впровадження Плану BEPS в Україні.

Як виявилось, 87% експертів вважають, що податкове законодавство потребує сумлінного виконання норм чинного законодавства і лише 21% переконані, що необхідні радикальні зміни.

Щодо наслідків впровадження Плану BEPS в Україні, то 50% опитуваних вважають, що це призведе до влучного збільшення тиску лише на несумлінних платників податків, а 26% очікують збільшення тиску на всі компанії.

Ще 40% переконані, що варто очікувати перегляду пільгових/спрощених режимів оподаткування, а 35% вважають, що відбудеться повернення доходів із "офшорних" юрисдикцій в Україну.

За підсумками опитування голова Податкового комітету Асоціації Володимир Котенко заявив, що сигнали від бізнесу недвозначні, і тому держава мусить сконцентруватись на забезпеченні сумлінного виконання норм законодавства, не забуваючи удосконалювати податкові правила та робити їх простішими.

"Нарахування та сплата податків має перестати бути "бігом з перешкодами" для платників та стати зручним рутинним процесом. Зменшення податкового тиску, який відчули на собі 29% респондентів, має стати одним з пріоритетних завдань держави", - прокоментував результати дослідження Котенко.

Нагадаємо:

Серед останніх змін, що мають полегшити ведення бізнесу, - дозвіл використовувати смартфони та планшети замість касового апарату.

Також у жовтні 2018 року Мінфін спростив правила роботи з касовими апаратами. Завдяки цьому підприємці можуть швидше реєструвати касові апарати і мають менше паперової роботи.

Економічна правда