Рішення у справі про транзитні перевезення між Україною та Російською Федерацією, яке розглядалося Світовою організацією торгівлі, може негативно позначитися на самій СОТ.

Таку думку висловила партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Олена Омельченко — один із провідних українських консультантів у сфері заходів торговельного захисту та СОТ.

Зокрема, вважає експерт, це може відкрити шлях для активного застосування країнами торгових обмежень із міркувань безпеки.

Як зазначила Омельченко, це перший випадок в історії СОТ, коли суперечка з приводу обмежень, введених із міркувань національної безпеки, не була врегульоване державами і була повноцінно розглянута групою експертів Органу з вирішення спорів.

У результаті, вперше було дано тлумачення ст. XXI (b) (iii) ГАТТ 1994 і визначені критерії "стримуючі" сторони в застосуванні обмежень із метою захисту істотних інтересів безпеки.

Тепер, зазначає експерт, щоб посилатися в торгових суперечках на інтереси нацбезпеки, державам потрібно довести об'єктивну "надзвичайність ситуації" і "сумлінність" при введенні заходів.

"А саме — спрямованість заходів на захист населення і території від зовнішньої загрози або до підтримки законності і порядку", — пояснила вона.

Експертам ще належить проаналізувати, як рішення щодо транзитного спору між Україною та РФ відобразиться на інших спорах, зазначила Омельченко.

"Зокрема, у справі проти США щодо обмежень на імпорт алюмінію і сталі, ініційованого Китаєм, ЄС, Туреччиною, Росією, Мексикою та іншими країнами", — навела приклади експерт.

Вона також зазначила що, з одного боку, тлумачення обмежує можливості для зловживання інтересами нацбезпеки.

Із іншого боку, цілком можливо, що різні групи впливу, зацікавлені у введенні протекціоністських заходів, будуть підштовхувати свої уряди до надання будь-якому міжнародному конфлікту статусу надзвичайної обставини, "щоб виправдати торгові обмеження".

"У найближчій перспективі розширення подібної практики може негативно позначитися на діяльності СОТ, посиливши тенденцію до відходу держав від загальних торгових майданчиків на користь розвитку регіональних об'єднань — ЄС, ЄАЕС, НАФТА, ТТП тощо", — підкреслила вона.

Нагадаємо, що в справі DS512 Україна оскаржувала ряд обмежувальних заходів на транзитні перевезення товарів автомобільним і ж / д транспортом, введених РФ у період між 2014-2016 роками.

Україна вказувала на невідповідність обмежень принципу свободи транзиту, а також інші зобов'язання, прийняті РФ у рамках СОТ.

Росія ж посилалась на норму ГАТТ, що дозволяє робити виняткові дії з метою захисту істотних інтересів безпеки.

Проаналізувавши обставини справи, група експертів встановила, що дії РФ задовольняють усі вимоги для застосування обмежень. Отже, Росія не порушувала зобов'язань, взятих під час вступу до СОТ.

5 квітня стало відомо, що Україна програла ключовий торговельну суперечку з РФ до СОТ у справі про транзитні перевезення.

Водночас рішення групи експертів може бути переглянуте Постійним Апеляційним органом СОТ.

Читайте більше в статті: "Третій програш в СОТ: які наслідки матиме провал в транзитній суперечці з РФ".

Економічна правда