Голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Оксана Кривенко відповіла на топ-7 найбільш актуальних запитань щодо припинення та відновлення електропостачання.

Про це вона написала у Facebook.

1. Хто може ініціювати припинення електропостачання?

Припинення постачання електричної енергії споживачу може ініціювати: електропостачальник; оператор системи розподілу; споживач (власник електроустановки).

2. У яких випадках електропостачальник може припинити електропостачання?

У разі заборгованості за спожиту електричну енергію; недопущення працівників електропостачальника до лічильника, розміщеного на території споживача.

3. У яких випадках оператор системи розподілу може припинити електропостачання?

У разі: заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії;

недопущення працівників оператора системи розподілу до лічильника, розміщеного на території споживача; несплати вартості необлікованої електричної енергії, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення на користь оператора системи розподілу);

невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

неукладення договору між споживачем та оператором системи розподілу та/або між споживачем та електропостачальником;

порушення споживачем Правил охорони електричних мереж.

4. Як припинити електроживлення електроустановки за власним бажанням?

Електроживлення електроустановки може бути припинено оператором системи розподілу за заявою власника цієї електроустановки після оплати власником цієї електроустановки оператору системи розподілу послуги з відключення.

5. Чи мають попереджати про припинення електропостачання?

Попередження про припинення електропостачання надається споживачу:
а) електропостачальником – не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення;
б) оператором системи розподілу – не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення.

Про тимчасове припинення постачання електричної енергії для виконання планових робіт в електричних мережах оператор системи розподілу повідомляє споживачів через засоби масової інформації та власний веб-сайт не пізніше ніж за 10 днів до дня його здійснення.
Електропостачання може бути припинено без попередження у разі:
а) виникнення аварійних ситуацій;
б) самовільного підключення споживачем струмоприймачів поза лічильником;
в) зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи розподілу та інших споживачів.

6. На який час може бути припинено електропостачання?

Тимчасове припинення постачання електричної енергії споживачу для виконання оператором системи розподілу планових робіт в електричних мережах та/або у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках оператора системи розподілу не має перевищувати 24 годин.

7. Як відновити електропостачання?

Електроживлення електроустановок споживача, відключених з вини споживача, відновлюється оператором системи розподілу протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після усунення споживачем допущених порушень.

Якщо відключення було здійснено з вини споживача, споживач має відшкодувати ініціатору відключення витрати на виконання робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача.
Відновлення електроживлення електроустановки, яка була відключена за заявою її власника, здійснюється за заявою власника цієї електроустановки протягом 5 робочих днів після оплати власником цієї електроустановки оператору системи розподілу послуги з підключення.

Кривенко наголосила, що з метою захисту прав споживачів НКРЕКП визначено чіткий порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу у розділі VII Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Нагадаємо, на виконання зобов'язань України по Третьому енергетичному пакету ЄС в квітні 2017 року парламентаріями прийнятий закон "Про ринок електричної енергії".

Закон "Про ринок електроенергії" передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає ряд сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу вперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.

Економічна правда