У Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які свідчать про те, що колишній народний депутат Микола Мартиненко є власником офшорної компанії, яка отримувала відкати від "Енергоатому" на загальну суму у 6,5 мільйона євро.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

У документах, які прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури Олексій Скибенко продемонстрував колегії суддів, прямо зазначено, що Мартиненко є бенефіціарним власником панамської компанії Bradcrest Investments, що за даними офіційного слідства у декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала відкати на українських підрядах "Енергоатому" на загальну суму у 6,5 мільйона євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

Ці документи сфотографував у суді журналіст Радіо Свобода.

Зокрема, сторона обвинувачення представила форму ідентифікації бенефіціара зі швейцарського банку Fortis Banque (Suisse) S.A., у якому Bradcrest Investments мала свій рахунок. У ній вказане прізвище екс-депутата від "Народного фронту" Миколи Мартиненка як кінцевого власника компанії.

У кінці документу стоїть його підпис, а також підпис Павла Скаленка, якого також підозрюють у причетності до заволодіння коштами НАЕК "Енергоатом". У ЗМІ Скаленка також називають "правою рукою" Мартиненка.

У цих швейцарських документах також фігурує копія паспорту Мартиненка.

Прокурор, який представляв ці документи у суді, зазначив, що вони були вилучені з банків швейцарською стороною і отримані у відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу.

У відповідь захисники екс-депутата заявили, що Мартиненко такі документи до банку не подавав.

Нині у суді розглядається справа щодо легалізації та відмивання доходів екс-депутатом "Народного фронту" Миколою Мартиненком.

Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та одержання хабарів при закупівлі підприємством "Енергоатом" обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

На судовому засіданні розглядають "швейцарські докази" з флешки, яку захисники Мартиненка намагалися кілька разів визнати неналежним доказом. Утім суд відхилив їхні вимоги.

Сам Мартиненко неодноразово заявляв, що зацікавлений якнайскоріше перейти до дослідження доказів та спростувати їх. Він звинувачував правоохоронців у спробі затягнути процес.

Натомість виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявляла, що розгляд справи Мартиненка, навпаки, пришвидшували – щоб"виправдати його до запуску Антикорсуду".

Слідство в цій справі щодо Мартиненка триває в Чехії та Швейцарії. Сам він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

Читайте також: "Ядерне збагачення Миколи Мартиненка".

Такі справи: Мартиненко vs НАБУ. Шість місяців потому 

Під прицілом Європи. В яких справах за кордоном фігурує Мартиненко

Нагадаємо:

20 квітня 2017 року детективи НАБУ та прокурори САП затримали екс-голову комітету парламенту з питань паливно-енергетичного комплексу Мартиненка в рамках розслідування за фактом розкрадання коштів ДП "СхідГЗК" при закупівлі уранового концентрату.

За даними САП, з 2013-го до 2016 року злочинна організація, у яку нібито входив Мартиненко, завдала бюджету 17,28 мільйона доларів збитку.

Обвинуваченим інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.191 КК), легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209 КК) та створення злочинної організації (ч.1 ст.255 КК).

22 квітня 2017 року Солом'янський райсуд Києва відпустив Мартиненка на поруки народних депутатів з фракції "Народний фронт" та міністрів.

29 січня 2018 року суд відмовився продовжувати покладені на Мартиненка зобов'язання.

1 серпня Апеляційний суд Києва скасував рішення першої інстанції, яка повернула на доопрацювання прокурорам справу екс-нардепа Миколи Мартиненка.

22 жовтня у Шевченківському суді Києва відбулося перше засідання по суті у справі Мартиненка.

Під час засідання 5 листопада детектив НАБУ намагався вручити Миколі Мартиненку виклик на допит у якості свідка за запитом прокуратури Чехії. Екс-нардеп відмовився брати повістку та кинув її на підлогу.

Пізніше у НАБУ повідомили, що таки вручили Мартиненку виклик на допит. Однак він сам заявив, що підстав з’являтися на допит немає.

19 листопада відбулось судове засідання у справі Мартиненка та ще 5 осіб, під час якого обвинувачення долучало докази.

Як повідомляли активісти, загальний обсяг зібраних НАБУ і САП матеріалів становить 207 томів, понад 51 тисячу аркушів.

Українська правда