Антимонопольний комітет проаналізував структуру і специфіку функціонування ринків виробництва і реалізації реагентів хлорної групи, в результаті чого було виявлено ряд порушень.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби АМКУ.

АТ "Дніпроазот" - єдиний виробник реагентів для очищення питної води в Україні, проти якого комітетом було відкрито справу за ознаками зловживання монопольним домінуючим становищем.

"За останні три роки виявлено порушення законодавства про захист економічної конкуренції — змови серед учасників торгів", - йдеться в повідомленні комітету.

Так, постачальники в окремих випадках встановлювали націнку до 70%, а в ході торгів узгоджували свої дії.

Як підкреслюють в АМКУ, це "істотно підвищувало кінцеву вартість реагентів і впливало в кінцевому рахунку на тариф споживання питної води для населення".

За даними відомства, відпускна ціна виробника реагенту була на рівні 5,3 тис грн за тонну.

У зв'язку з цим Антимонопольний комітет 4 грудня наклав штраф на "Гіпохлорсервіс" і компанію "Хлортехвод" в розмірі 109,5 тис грн для кожного.

Аналогічні ознаки порушення у вигляді змови на торгах в процедурах закупівель виявлено в 10 областях України.

Найближчим часом Комітетом будуть розглянуті нові справи, що стосуються порушення законодавства про захист економічної конкуренції при закупівлях реагентів для знезараження питної води.

Нагадаємо, у липні "Дніпроазот", яке є виробником рідкого хлору, що використовують водоканали для знезараження питної води, попередило, що припиняє поставки та зупиняє виробництво рідкого хлору.

Робота "Дніпроазоту" зупинилася 15 липня через підвищення ціни на газ.

У "Київводоканалі" попередили, що через припинення поставок та зупинку виробництва рідкого хлору на "Дніпроазоті" можуть бути проблеми із подальшим знезараженням питної води. 

Згодом "Дніпроазот" відновив роботу після підвищення цін.

Тоді ж служба безпеки України розпочала перевірку дій посадових осіб ПАТ "Дніпроазот", які призвели до створення дефіциту рідкого хлору.

Читайте також: Хлорний колапс. Водоканали країни на межі катастрофи

Економічна правда