Слідство не заявляло про причетність сина екс-президента Віктора Януковича Олександра до рахунків, із яких було знято арешт у кримінальній справі про заволодіння державними коштами.

Відповідну заяву оприлюднив Печерський райсуд Києва, який задовольнив зняття арешту.

"Повідомляємо, що в жодних документах, наданих до суду органом досудового розслідувавання зазначене прізвище (Олександра Януковича – УП) не вказувалось", – зазначає суд.

У заяві також йдеться, що можлива причетність сина екс-президента не озвучувалася "присутніми в судовому засіданні представниками органу розслідування".

Прес-секретар Януковича-молодшого Юрій Кирасир, також заявив, що компанії, з яких зняли арешт "не мають ніякого відношення до О. Януковича і його активів".

"Тиражування ряду ЗМІ інформації з заголовком "з банківських рахунків компаній О. Януковича суд зняв арешт" не більше ніж спроба створити гучний інформаційний привід там, де його немає", – написав Кирасир у Facebook.

Водночас, речниця Генпрокурора Лариса Сарган рік тому повідомляла про повторний арешт рахунків у справі.

Вона писала тоді, що "є достатньо підстав вважати, що фактичним власником вказаних грошових коштів є О. Янукович".

Крім того, у 2015 році голова МВС Арсен Аваков, заявляючи про арешт коштів, наполягав, що, за даними слідства, була запланована ліквідація банку "ВБР", у результаті чого "кошти могли бути повернуті Януковичу О.В. та підконтрольними йому фізичним та юридичним особам".

"Українська правда" звернулась із запитом до Національної поліції щодо того, чи пов’язує слідство рахунки, що фігурують у справі, безпосередньо із Олександром Януковичем.

16 квітня стало відомо, що суд у лютому зняв арешт з рахунків компаній, пов’язаних з сином екс-президента Віктора Януковича Олександром, відкриті в його банку "ВБР".

Слідство розповідало, що на рахунки цих компаній ймовірні фігуранти злочину перерахували загалом майже 550 мільйонів гривень та понад 27 мільйонів доларів США.

Йдеться про справу щодо заволодіння державними коштами через регіональні відділення "Укрзалізниці".

Слідство також вважає, що для легалізації коштів працівники банку розмістили їх на рахунках, оформлених на підставних осіб – 33 працівників цього банку та 12 підконтрольних юридичних осіб.