Обмежувальна монетарна політика серйозно стримує кредитування економіки, у першу чергу через високі ставки.

Про це у своїй статті для DT.UA пише голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.

"Так, це носить вимушений характер (у зв'язку з режимом таргетування інфляції), але і деякі інші важливі аспекти діяльності НБУ додатково стримують кредитування реального сектора", - пише Данилишин.

За його словами, зокрема, не виходить відійти від моделі відволікання коштів банків у депозитні сертифікати НБУ.

"Виходить, що у вигляді депозитних сертифікатів, Нацбанк створив для банків високо-прибутковий безризиковий інструмент, який не тільки є дуже витратним для держави, але й витісняє з ринку інші інструменти отримання банками прибутку, в першу чергу – кредитування реального сектору економіки", - зазначає автор.

"Хіба зростання гривневих кредитів юридичним особам на 8,7% за минулий рік міг скільки-небудь відчутно сприяти економічному зростанню? Тим більше, що насправді левова частка цього зростання відбулася завдяки конвертації валютних кредитів підприємств у гривневі", - додав голова Ради НБУ.

Нагадаємо, 25 січня Національний банк підняв облікову ставку на 1,5 процентних пункти до 16%.

На думку регулятора, більш жорстка монетарна політика буде сприяти поступовому зниженню споживчої інфляції.

Це підвищення облікової ставки стало третім поспіль. Як повідомлялося, 27 жовтня 2017 року НБУ підвищив облікову ставку з 12,5% до 13,5%. У грудні 2017 року Національний банк підвищив облікову ставку з 13,5% до 14,5%.

Читайте також: Привіт популістам з Кабміну: чому НБУ різко підвищив облікову ставку