Російська Татнєфть подала в суди Москви і Лондона позови проти України на 144 мільйони доларів у справі Кременчуцького НПЗ.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Позови були подані до Високого суду правосуддя - Відділення королівської лави, Комерційного суду в Лондоні і в Арбітражного суду міста Москви.

"Підставою для винесення арбітражного рішення на суму 144 мільйони доларів стало порушення Україною двосторонньої угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій між Росією і Україною і позбавлення ПАТ Татнефть його акціонерної частки в найбільшому в Україні Кременчуцькому НПЗ", - йдеться у повідомленні.

Арбітражне рішення було винесено на підставі Арбітражного регламенту Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі за результатами розгляду позову ПАТ Татнефть, що стосується протизаконного збройного захоплення в жовтні 2007 року АТ Укртатнафта, що володіє Кременчуцьким НПЗ.

Нагадаємо, апеляційний суд Парижа залишив в силі два арбітражних рішення, які зобов'язують Україну виплатити ПАТ "Татнєфть" 112 млн доларів, а також відсотки - всього 144 мільйони доларів.

Як відомо, раніше 18,296% акцій Кременчуцького НПЗ належало структурам, близьким до ПАТ "Татнєфть", ще 28,7788% - міністерству майна Татарстану. Потім на підприємстві з'явилися нові акціонери, близькі до української групи "Приват" і бізнесмена Олександра Ярославського.

В результаті судових розглядів частка татарстанських акціонерів була практично обнулена, а на підприємстві з'явився новий великий акціонер, пов'язаний з групою "Приват" - ТОВ "Корсан". Боголюбов і Коломойський - давні ділові партнери та співзасновники неоформленої офіційно групи "Приват".

У жовтні 2007 року було заявлено про силове захоплення НПЗ. У зв'язку з цим російська "Татнєфть" припинила поставки нафти на НПЗ.

"Татнєфть" пред'явила позов Україні в травні 2008 року на підставі російсько-української угоди про захист інвестицій, укладеної в 1998 році.

Російська компанія виграла справу - міжнародний арбітраж в липні 2014 року зобов'язав Україну виплатити "Татнєфті" компенсацію в розмірі 112 млн доларів плюс відсотки.

Економічна правда